Опубліковано: 28.09.2026

У протоколі огляду телефона написано, що слідчий знайшов листування в Telegram, декілька фотографій і файлів. До протоколу додана фототаблиця зі скріншотами.

На перший погляд усе виглядає переконливо.

Але для захисту важливе інше: який саме телефон оглядали, як він потрапив до слідства, як його розблокували, який акаунт відкрили, що саме побачили на екрані, чи збережено повний контекст, яким способом копіювали файли та чи можна перевірити, що додатки справді походять саме з цього пристрою.

Цифровий доказ легко скопіювати, обрізати, перейменувати або показати без контексту. Це не означає, що кожен скріншот сфальсифікований. Але саме тому протокол та його додатки потрібно аналізувати як єдину систему.

КПК передбачає, що хід і результат процесуальної дії фіксуються у протоколі. Перед його підписанням учаснику повинна бути надана можливість прочитати текст, а зауваження і доповнення вносяться до протоколу перед підписами.

Чи можна використовувати скріншоти з телефона

Так. Сам по собі скріншот не є «незаконним доказом».

Стаття 237 КПК передбачає, що під час огляду комп’ютерних даних їхній зміст може відображатися у протоколі в доступній для сприйняття формі – за допомогою електронних засобів, фотографування, відеозапису, зйомки або відеозапису екрана чи в паперовій формі.

У березні 2026 року Касаційний кримінальний суд у справі № 754/7109/23 окремо звернув увагу: протокол огляду може містити скріншоти екрана телефона, на яких відображена інформація з пристрою.

Але звідси не випливає, що будь-який скріншот автоматично є достовірним і достатнім доказом.

Потрібно перевірити його походження, контекст та зв’язок із конкретним пристроєм і конкретною особою.

1. Спочатку встановіть, звідки взявся телефон

Перша помилка – починати аналіз одразу зі скріншотів.

Спочатку знайдіть документ, з якого видно, як пристрій потрапив до органу досудового розслідування.

Це може бути, залежно від ситуації:

• вилучення під час обшуку;
• вилучення під час іншої процесуальної дії;
• добровільне надання пристрою;
• отримання речі в іншому передбаченому КПК порядку.

Порівняйте опис телефона у первинному документі з описом у протоколі його подальшого огляду.

Якщо спочатку вилучено чорний iPhone з певним IMEI, а в іншому документі вже фігурує пристрій з іншими ідентифікаторами – це не дрібниця. Потрібно з’ясовувати причину розбіжності.

Окремо перевірте, яким способом було отримано доступ до вмісту.

Практика Верховного Суду розрізняє ситуації, коли доступ до телефона був добровільно наданий власником, і ситуації, де доступ обмежувався логічним захистом та виникають інші питання щодо правових підстав доступу. У справі № 208/3704/22 ККС ВС виходив, зокрема, з того, що власник добровільно надав доступ до інформації телефона.

Тому просте речення «телефон розблоковано» без пояснення того, як саме це сталося, може вимагати додаткової перевірки.

2. Чи можна однозначно визначити пристрій

У протоколі варто перевірити всі доступні індивідуалізуючі ознаки.

Залежно від конкретного пристрою це можуть бути:

• виробник і модель;
• колір і зовнішні особливості;
• IMEI;
• серійний номер;
• SIM-карта та її реквізити, якщо вони мають значення;
• карта пам’яті;
• інші ідентифікатори.

Не кожна відсутня цифра автоматично робить доказ недопустимим. Завдання захисту – встановити, чи можна без обґрунтованих сумнівів простежити, що оглянуто саме той пристрій, який був отриманий у межах провадження.

3. Перевірте не лише телефон, а й конкретний акаунт

Телефон і акаунт – не одне й те саме.

Якщо в протоколі зазначено листування в Telegram, Viber, WhatsApp, Signal, Instagram або іншому сервісі, перевірте:

• який акаунт був відкритий;
• який номер телефону або username відображався;
• чи видно, кому належить співрозмовник;
• чи зазначений конкретний чат;
• який період листування оглянуто;
• чи зафіксовано початок і кінець фрагмента;
• чи видно дату й час повідомлень;
• чи є голосові повідомлення, фото або вкладені файли;
• чи перевірялося, ким саме вони були надіслані.

Наявність акаунта на телефоні сама по собі ще не відповідає на всі питання про те, хто фактично написав конкретне повідомлення.

Особливо це має значення, якщо телефоном могли користуватися декілька осіб або акаунт був доступний на інших пристроях.

4. Чи показано повний контекст листування

Один із найпростіших способів спотворити зміст переписки – показати лише кілька повідомлень.

Наприклад, у фототаблиці є:

«Так, зроблю».

Але немає попередніх повідомлень, з яких зрозуміло, на яке запитання людина відповідала.

Тому потрібно порівнювати:

• де фактично починається діалог;
• чи є пропущені повідомлення;
• чи видно відповіді на конкретні повідомлення;
• чи є позначки про пересилання;
• чи показані дати;
• чи могли між двома скріншотами залишитися нефіксовані фрагменти.

Зауваження повинно бути конкретним. Не «листування неповне», а, наприклад: між повідомленнями, відображеними на фото № 8 і № 9, відсутній фрагмент переписки, а протокол не пояснює спосіб відбору повідомлень.

5. Фото і відео: дивіться не лише на зображення

Якщо слідство посилається на фотографію або відео, перевіряйте:

• назву файлу;
• папку або інше місце його виявлення;
• дату і час, які відображає система;
• розмір файлу;
• формат;
• чи йдеться про оригінальний файл або скріншот його відображення;
• чи містяться доступні метадані;
• чи копіювався сам файл.

У протоколі може бути фотографія екрана телефона, де відкрите зображення. Але фотографія екрана й оригінальний файл з телефона – це технічно різні об’єкти.

Якщо для справи мають значення дата створення, редагування, геолокація або інші метадані, самого фото екрана може бути недостатньо для перевірки цих обставин.

6. Перевірте спосіб копіювання інформації

Стаття 104 КПК передбачає відображення в заключній частині протоколу відомостей про виготовлені копії інформації, у тому числі комп’ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації.

Тому, якщо в матеріалах з’явився диск, флешка, зовнішній накопичувач або інший носій, варто з’ясувати:

1. Що саме на нього скопійовано?
2. Скільки файлів?
3. Які їхні назви?
4. З якого пристрою вони походять?
5. Хто здійснював копіювання?
6. Які програми або технічні засоби використовувалися?
7. Як цей носій співвідноситься з описом у протоколі?

До протоколу можуть додаватися фототаблиці, аудіо- й відеозаписи, носії комп’ютерних даних та інші матеріали, що пояснюють його зміст. Закон також встановлює вимоги щодо належного виготовлення та збереження таких додатків.

7. Чи потрібен hash

Hash або контрольна сума – це один зі способів перевірити, чи залишився цифровий файл незмінним.

Верховний Суд у матеріалі про електронні докази звертав увагу, що для ідентифікації електронного документа можуть використовуватися CRC- або hash-суми, а за необхідності – спеціальне дослідження.

Але тут легко припуститися іншої помилки.

КПК не встановлює універсального правила: «немає hash – доказ автоматично недопустимий».

Тому сильне зауваження виглядає не так:

«Hash відсутній, отже доказ незаконний».

А так:

«У матеріалах не зазначено спосіб технічної ідентифікації скопійованого файлу, що не дозволяє з наданих документів перевірити тотожність копії файлу даним, які перебували на оглянутому пристрої».

Після цього вже потрібно оцінити інші матеріали провадження.

8. Порівняйте протокол із фототаблицею та носієм

Протокол не можна читати окремо від його додатків.

Перевірте:

• чи збігається кількість зазначених у тексті скріншотів із фототаблицею;
• чи збігаються номери фотографій;
• чи є в додатках файли, яких немає в описі;
• чи є в протоколі посилання на матеріали, яких фактично немає;
• чи відповідають дата і час на скріншотах опису слідчого;
• чи однаково написані назви акаунтів;
• чи не переплутані відправник і одержувач;
• чи не змінюється телефон, SIM-карта або акаунт у різних частинах документа.

Іноді найбільш суттєвий аргумент міститься не в одному документі, а саме в суперечності двох документів між собою.

9. Час і дата можуть бути окремою проблемою

Для цифрових даних час часто має критичне значення.

Наприклад, фотографія нібито зроблена о 21:15, повідомлення відправлено о 21:17, а інший доказ вказує, що телефон у цей момент перебував в іншому місці.

Але перш ніж робити висновок, потрібно перевірити:

• який час відображає сам пристрій;
• чи встановлена автоматична часова зона;
• чи є час сервера;
• чи йдеться про час створення файлу, його зміни або завантаження;
• чи міг файл бути отриманий з іншого пристрою.

Не варто змішувати різні часові параметри в один.

10. Звертайте увагу на технічні засоби фіксації

Стаття 104 КПК містить вимоги щодо відображення інформації про застосування технічних засобів фіксації, їх характеристики, носії інформації, умови та порядок використання.

Тому потрібно перевіряти, чим саме:

• фотографували екран;
• здійснювали відеофіксацію;
• копіювали дані;
• записували матеріали на носій.

Водночас не кожна неточність у назві камери чи іншого обладнання сама по собі вирішує питання допустимості всього доказу. Суд оцінює доказ у контексті способу його отримання, достовірності, джерела та можливих порушень прав.

Саме тому формулювання зауваження повинно пояснювати наслідок помилки, а не лише називати відсутній реквізит.

11. Хто фактично проводив огляд

Перевірте особу, зазначену як таку, що проводить процесуальну дію.

Якщо фактично з телефоном працювала інша людина – наприклад, оперативний працівник або спеціаліст – потрібно встановити її процесуальну роль і відображення участі у матеріалах.

Це особливо важливо, коли протокол описує складні технічні операції: вилучення даних, застосування програмного комплексу, експорт бази повідомлень або створення копії файлової системи.

У справі № 754/7109/23 Верховний Суд окремо аналізував питання повноважень оперативного працівника, який проводив огляд телефона за дорученням слідчого.

12. Чи можна внести зауваження до протоколу

Якщо ви берете участь у процесуальній дії, перед підписанням протоколу вам повинна бути надана можливість ознайомитися з його текстом.

Стаття 104 КПК прямо передбачає внесення зауважень і доповнень до письмового протоколу перед підписами.

Не обмежуйтеся загальною фразою:

«З протоколом не згоден».

Набагато корисніше зафіксувати конкретну обставину.

Наприклад:

Під час огляду в протоколі не зазначено спосіб розблокування мобільного пристрою та особу, яка повідомила або ввела код доступу.

Або:

На фото № 14 відображено лише частину переписки без попередніх повідомлень, у зв’язку з чим зафіксований фрагмент не відображає повного контексту діалогу.

Або:

У протоколі вказано про копіювання відеофайлів, однак не зазначено їх назви, кількість, розмір та спосіб ідентифікації виготовлених копій.

Такі формулювання фіксують факт. Правову оцінку його наслідків можна розвивати пізніше після аналізу всього провадження.

13. Якщо протокол уже підписаний

Відсутність зауваження безпосередньо в протоколі не означає, що документ більше не можна перевіряти.

Потрібно отримати доступ до самого протоколу та його додатків і зіставити їх з іншими матеріалами.

Для цього особливо корисне повне ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Перевіряйте не один аркуш, а весь ланцюг:

отримання пристрою → упаковка та зберігання → огляд → копіювання → додатки → експертиза, якщо вона проводилась → використання отриманих даних в інших процесуальних документах.

Саме на цьому етапі часто стає видно суперечності, яких неможливо помітити при читанні одного протоколу.

14. Помилка в протоколі не дорівнює автоматичній недопустимості

Це один із ключових моментів.

Стаття 86 КПК визначає загальне правило: допустимим є доказ, отриманий у порядку, встановленому Кодексом. Стаття 87 окремо регулює докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Питання допустимості в кінцевому підсумку оцінює суд.

Тому для захисту недостатньо знайти технічну помилку.

Потрібно відповісти ще на три питання:

Що саме порушено?
Як це впливає на можливість перевірити доказ?
Яке процесуальне значення має порушення саме у цій справі?

Наприклад, різниця між помилкою в одній цифрі та неможливістю встановити, який саме телефон оглядався, очевидна.

Так само відсутність хеш-суми і ситуація, коли взагалі неможливо встановити походження наданих файлів, – не одне й те саме.

Типові ситуації

Ситуація 1. У протоколі є 30 скріншотів Telegram

Перевіряємо не лише текст повідомлень.

Потрібно встановити акаунт, співрозмовника, дати, повноту чату, спосіб доступу до телефона та зв’язок скріншотів із конкретним пристроєм.

Ситуація 2. Фото з телефона скопіювали на диск

Потрібно зіставити назви й кількість файлів, опис носія, спосіб копіювання та ідентифікацію копій.

Якщо для справи важливі метадані – окремо перевірити, чи вони взагалі збережені.

Ситуація 3. Телефон був під паролем

Потрібно встановити, як саме отримано доступ.

Добровільне повідомлення коду власником і технічне подолання логічного захисту – фактично різні ситуації, які не можна описувати однаковою фразою «телефон розблоковано».

Ситуація 4. Фототаблиця не збігається з протоколом

Зробіть таблицю розбіжностей:

сторінка протоколу → твердження → додаток → фактична невідповідність.

Це набагато корисніше за загальне твердження про «неналежне оформлення».

Ситуація 5. Телефон належить підозрюваному, але спірним є авторство повідомлень

Право власності на пристрій не завжди тотожне авторству кожного повідомлення.

Потрібно оцінювати акаунти, інші пристрої, спосіб авторизації, зміст листування та інші докази у сукупності.

Практичний чекліст перевірки

При аналізі протоколу огляду телефона або носія послідовно дайте відповідь на такі питання:

1. Звідки орган розслідування отримав пристрій?
2. Чи збігаються його ідентифікатори в усіх документах?
3. Як був отриманий доступ до пристрою?
4. Хто проводив огляд?
5. Хто ще брав участь?
6. Які програми, акаунти та папки оглядали?
7. Який період інформації зафіксований?
8. Чи показано повний контекст?
9. Що саме копіювали?
10. Як ідентифіковані виготовлені копії?
11. Чи відповідають протоколу фото, відео й цифрові носії?
12. Чи можна перевірити цілісність важливих файлів?
13. Чи є суперечності в датах, часі, назвах файлів або акаунтів?
14. Чи можна з матеріалів встановити автора конкретного повідомлення або файлу?
15. Чи впливає знайдене порушення на достовірність, допустимість або можливість перевірки доказу?

Коли потрібен адвокат

Якщо на даних телефона фактично будується підозра або обвинувачення, одного пошуку формальної помилки в протоколі зазвичай недостатньо.

Аналіз може потребувати одночасної перевірки:

• протоколу вилучення або обшуку;
• протоколу огляду;
• фототаблиць;
• електронних носіїв;
• файлів і метаданих;
• висновку експерта;
• доручень оперативним працівникам;
• інших доказів, які нібито підтверджують приналежність акаунта чи авторство повідомлень.

АО «Максимальний захист» здійснює супроводження під час слідчих дій та може провести первинну оцінку матеріалів кримінального провадження.

Для аналізу ситуації можна надати протокол та наявні додатки:

 Телефон: +38 (097) 888-99-77
 Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
 Viber, WhatsApp, Telegram
 Соцмережі: Facebook | Instagram

УВАГА! Матеріали сайту носять виключно інформаційний та загальноосвітній характер. Вони не є індивідуальною юридичною консультацією, правовим висновком чи рекомендацією щодо дій у конкретній ситуації. Законодавство та обставини справи можуть змінюватись, тому перед прийняттям юридично важливих рішень рекомендуємо звернутися до адвоката для аналізу ваших документів та фактичних обставин.