Опубліковано:
Ви можете володіти часткою в успішній компанії – але це ще не означає, що корпоративна конструкція реально захищає ваш контроль над бізнесом.
Хто може підписати великий договір? Які рішення директор приймає самостійно? Що відбудеться, якщо співвласники перестануть домовлятися? Чи збігаються фактичні домовленості партнерів зі статутом? Чи правильно оформлювалися попередні зміни учасників? Чи актуальна структура власності?
Поки між партнерами все добре, ці питання часто відкладають.
Проблема проявляється пізніше – коли потрібно продати частку, залучити інвестора, змінити директора, укласти велику угоду або вирішити конфлікт між власниками.
Корпоративний аудит бізнесу допомагає перевірити, хто і як контролює компанію юридично, чи відповідають документи реальній моделі управління та де власник має слабкі місця.
Наші послуги
Залежно від структури бізнесу та завдання корпоративний аудит може включати:
- аналіз структури власності та складу учасників;
- перевірку статуту та його актуальності для фактичної моделі управління;
- аналіз корпоративних прав власників та розподілу часток;
- перевірку рішень учасників і протоколів загальних зборів;
- аналіз повноважень директора та інших органів управління;
- перевірку обмежень щодо укладення значних правочинів;
- аналіз корпоративних та партнерських домовленостей;
- перевірку даних про структуру власності та КБВ;
- аналіз документів, на підставі яких змінювалися власники або частки, якщо це входить у погоджений період перевірки;
- оцінку ризику корпоративного конфлікту або втрати управлінського контролю;
- формування переліку юридичних ризиків та рекомендованих дій.
Обсяг корпоративного аудиту визначається після первинного аналізу. Для одного бізнесу основна проблема – застарілий статут. Для іншого – директор із надто широкими фактичними повноваженнями. Для третього – домовленості партнерів, які взагалі не закріплені юридично.
окремі напрями роботи зі статутами ТОВ і ТДВ, партнерськими домовленостями, корпоративними спорами та аудитом структури в межах антирейдерського захисту.
Для первинної оцінки корпоративної структури:
Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Кому потрібен корпоративний аудит
Корпоративна перевірка особливо доречна, коли:
- у компанії два або більше власників;
- структура створювалася багато років тому;
- статут давно не переглядали;
- змінювалися учасники або розміри часток;
- власник не бере участі в щоденному управлінні;
- директор фактично має значну самостійність;
- бізнес виріс, але правила прийняття рішень залишилися старими;
- між партнерами є усні домовленості, яких немає у документах;
- планується новий інвестор;
- один із партнерів хоче вийти;
- готується продаж частки або всього бізнесу;
- уже виникають розбіжності щодо управління, прибутку чи повноважень.
Якщо головна мета – купити або продати компанію, потрібний ширший транзакційний аналіз. На сайті для цього є окремий напрям купівлі-продажу діючого бізнесу.
Що саме перевіряємо
1. Структуру власності
Починаємо з базового питання:
Хто юридично володіє компанією і хто фактично може впливати на її ключові рішення?
Перевіряємо, залежно від структури:
- склад учасників;
- розміри часток;
- відомості в ЄДР;
- інформацію про КБВ;
- структуру власності;
- документи щодо ключових змін у складі учасників;
- пов’язані корпоративні домовленості.
За Цивільним кодексом корпоративні права пов’язані, зокрема, з участю особи в управлінні юридичною особою, отриманням прибутку та інформації про її діяльність.
Тому відсоток частки – лише початок аналізу.
Іноді 50% не означає можливості одноосібно приймати рішення. А іноді невелика частка в поєднанні зі статутними чи договірними механізмами дає власнику суттєві права.
Конкретний висновок можна зробити лише після аналізу документів.
2. Статут
Статут – це не формальність для реєстратора.
Він може визначати або деталізувати:
- органи управління;
- їх компетенцію;
- правила прийняття рішень;
- окремі обмеження;
- порядок погодження певних дій;
- особливості значних правочинів;
- інші правила корпоративної взаємодії в межах закону.
Тому під час аудиту ми зіставляємо:
чинний закон → статут → фактичну модель управління.
Якщо виявиться, що проблема саме в установчому документі, наступним кроком може бути окрема розробка або оновлення статуту ТОВ чи ТДВ.
3. Рішення учасників і протоколи загальних зборів
Корпоративний контроль існує не тільки «на папері в ЄДР».
Важливо перевірити, як компанія приймала ключові рішення.
Залежно від ситуації аналізуємо:
- рішення єдиного учасника;
- протоколи зборів;
- порядок погодження ключових дій;
- відповідність рішення статуту;
- документи щодо зміни директора;
- рішення щодо статутного капіталу;
- погодження правочинів, якщо воно було необхідне.
Якщо рішення вже прийнято з можливим порушенням прав учасника, це інша стадія. Для неї на сайті є окремий напрям – оскарження рішення загальних зборів господарського товариства.
Корпоративний аудит потрібен саме для того, щоб частину таких проблем побачити до спору.
4. Директор і контроль над його повноваженнями
Формально власник компанії та директор – це різні ролі.
Цивільний кодекс передбачає, що юридична особа набуває прав та обов’язків через свої органи, які діють відповідно до закону та установчих документів.
Тому під час аудиту перевіряємо:
- як призначений директор;
- які повноваження йому надані;
- які обмеження встановлені внутрішніми документами;
- які питання потребують рішення учасників;
- чи відповідає реальна практика управління документам;
- чи не створює структура надмірну залежність бізнесу від однієї посадової особи.
Окремо перевіряються дані ЄДР та корпоративні документи.
Не можна виходити з простого правила «якщо у статуті є обмеження – директор точно не може укласти договір». Стаття 92 ЦК містить окреме правило щодо юридичної сили обмежень представництва у відносинах із третіми особами, тому конкретний ризик потрібно аналізувати за документами та обставинами.
5. Значні правочини
Для власника один із ключових ризиків – ситуація, коли компанія продає важливий актив, бере на себе велике зобов’язання або укладає іншу істотну угоду.
Для ТОВ Закон №2275-VIII передбачає спеціальні правила щодо значних правочинів.
Зокрема, якщо предмет правочину перевищує 50% вартості чистих активів товариства за останньою затвердженою фінансовою звітністю, рішення за загальним правилом приймають загальні збори, якщо інше не встановлено статутом.
Тому під час аудиту важливо перевірити:
- що написано у статуті;
- хто фактично погоджує великі угоди;
- чи є внутрішня процедура контролю;
- як оформлювалися попередні значні правочини, якщо вони входять до предмета аудиту.
Не кожен великий у побутовому розумінні договір автоматично є «значним правочином» у юридичному значенні. Це визначається за законом, статутом і конкретними показниками компанії.
6. Правочини із заінтересованістю та конфлікт інтересів
Для ТОВ Закон також передбачає правила щодо правочинів із заінтересованістю.
Але тут особливо небезпечно використовувати універсальний шаблон: застосування механізму залежить, зокрема, від того, як відповідні питання врегульовано статутом товариства.
На практиці під час аудиту потрібно звертати увагу на ситуації, коли:
- директор одночасно пов’язаний із контрагентом;
- учасник контролює іншу сторону договору;
- актив передається компанії, пов’язаній із власником або посадовою особою;
- управлінське рішення може мати різні наслідки для різних співвласників.
Сам факт пов’язаності ще не означає автоматично незаконність операції. Потрібно перевіряти конкретні правила та процедури.
7. Корпоративний договір і домовленості між власниками
Коли партнерів декілька, статут не завжди закриває всі практичні питання.
Закон про ТОВ прямо передбачає можливість корпоративного договору, за яким учасники домовляються реалізовувати корпоративні права певним чином або утримуватися від певної їх реалізації.
Такий інструмент може бути релевантним, наприклад, для врегулювання:
- принципів голосування;
- умов купівлі або продажу частки;
- дій при конфлікті;
- взаємодії власників;
- інших погоджених корпоративних механізмів у межах закону.
Якщо аудит показує, що головний ризик – домовленості партнерів, які існують лише усно, можна окремо перейти до підготовки партнерського договору.
8. Дані ЄДР, структура власності та КБВ
Ще одна типова помилка – вважати, що якщо компанія працює й банк не ставить питань, то реєстраційні дані точно правильні.
Закон №361-IX передбачає обов’язок юридичних осіб мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності, з урахуванням передбачених законом винятків.
Тому під час корпоративного аудиту потрібно зіставити:
- поточну структуру;
- корпоративні документи;
- дані ЄДР;
- інформацію про КБВ;
- фактичну модель контролю.
Особливо це актуально для бізнесів, де:
- є кілька юридичних осіб;
- власниками є інші компанії;
- присутні нерезиденти;
- структура змінювалася;
- є непряме володіння.
9. Ризик корпоративного конфлікту
Не кожну суперечність між співвласниками можна попередити документами.
Але аудит дозволяє побачити конструкції, які можуть загострити конфлікт.
Наприклад:
- два партнери мають рівний вплив, але не погодили механізм дій при розбіжностях;
- ключові домовленості існують лише у месенджері;
- статут не відповідає фактичній моделі бізнесу;
- один власник фактично контролює директора;
- важливі активи оформлені не на ту юридичну особу, яку партнери вважають основною – якщо це входить у предмет розширеного аудиту;
- документи щодо попередньої зміни власників неповні або суперечливі.
Це не означає, що конфлікт обов’язково виникне.
Мета аудиту – показати власнику, де його позиція залежить від доброї волі іншої сторони, а де вона реально закріплена документами.
Якщо конфлікт уже перейшов у незаконну зміну власника, керівника чи реєстраційних даних, потрібен інший інструмент – антирейдерський юридичний захист.
Як проходить корпоративний аудит
Етап 1. Визначаємо структуру бізнесу
Спочатку потрібно встановити:
- скільки власників;
- які їхні частки;
- яка організаційно-правова форма;
- хто директор;
- чи є група компаній;
- чи є корпоративні договори;
- які зміни відбувалися в останні роки;
- яку проблему хоче вирішити власник.
Етап 2. Збираємо корпоративні документи
Залежно від ситуації можуть знадобитися:
- чинний і попередні статути;
- рішення засновників;
- протоколи загальних зборів;
- документи щодо зміни учасників;
- корпоративні або партнерські договори;
- документи про директора;
- витяги та відомості ЄДР;
- структура власності;
- документи про значні корпоративні зміни.
Це не універсальний список. Для конкретної компанії він формується після визначення предмета перевірки.
Етап 3. Порівнюємо документи між собою
Перевіряємо, чи не виникають суперечності між:
ЄДР → статутом → рішеннями → договорами → фактичним управлінням.
Саме на цьому етапі часто стає видно, що проблема не в одному «неправильному документі», а в тому, що документи створювалися в різний час і не працюють як єдина система.
Етап 4. Виділяємо ризики власників
Наприклад:
- ризик блокування рішень;
- надмірна концентрація управління;
- слабко врегульовані відносини партнерів;
- невідповідність статуту фактичним процесам;
- проблеми з корпоративним архівом;
- невизначений порядок погодження важливих правочинів;
- невідповідність відомостей про структуру власності;
- потенційні підстави для майбутнього корпоративного спору.
Конкретна класифікація залежить від компанії та погодженого обсягу аудиту.
Етап 5. Формуємо план дій
За результатом може бути рекомендовано:
- змінити статут;
- актуалізувати дані;
- упорядкувати корпоративний архів;
- переглянути систему повноважень;
- укласти або змінити корпоративний договір;
- правильно оформити певні рішення;
- побудувати внутрішній порядок погодження правочинів;
- провести окремий поглиблений аналіз конкретної проблеми.
Не кожен аудит закінчується «переписуванням усіх документів».
Іноді результат перевірки – підтвердження, що певний блок уже організований правильно.
Що отримує власник після аудиту
Результат має відповідати не на питання:
«Скільки сторінок у висновку?»
а на питання:
«Де я як власник реально маю ризик і що з цим робити?»
Залежно від погодженого обсягу результат може містити:
- опис корпоративної структури;
- перелік перевірених документів;
- виявлені юридичні ризики;
- суперечності між документами;
- ризики щодо повноважень органів управління;
- питання, які потребують додаткової перевірки;
- рекомендації щодо документів та процедур;
- послідовність подальших юридичних дій.
Корпоративний аудит не гарантує, що між власниками ніколи не виникне спору або що бізнес неможливо буде атакувати.
Його завдання – зменшити кількість юридичних слабких місць і дати власнику зрозумілу картину корпоративного контролю.
Типові ситуації
У бізнесі два партнери по 50%
На старті вони домовилися «все вирішувати разом».
Через кілька років один хоче реінвестувати прибуток, інший – отримати дивіденди. Одночасно потрібно призначити нового директора.
У такій ситуації важливо перевірити не лише відсотки часток, а статут, правила прийняття конкретних рішень та наявні корпоративні домовленості.
Власник не займається операційним управлінням
Компанією фактично керує директор.
Власник підписує тільки окремі рішення і не до кінця розуміє межі самостійності керівника.
Корпоративний аудит у такій ситуації концентрується на компетенції органів, статуті, рішеннях учасників і фактичній моделі погодження істотних дій.
У компанію входить новий партнер
До передачі частки варто не лише оформити саму зміну власника.
Потрібно зрозуміти:
- як зміниться баланс голосів;
- які рішення новий учасник зможе блокувати або підтримувати;
- що потрібно змінити в статуті;
- чи потрібен корпоративний договір.
Якщо йдеться про повноцінну купівлю бізнесу, потрібен ширший юридичний супровід купівлі-продажу діючого бізнесу.
Виявили дивне рішення загальних зборів
Якщо рішення вже прийнято й власник вважає, що його право порушене, це вже не просто аудит.
Потрібно окремо оцінювати порядок прийняття рішення, документи та можливий спосіб захисту. Для цього є сторінка про оскарження рішення загальних зборів.
Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Соцмережі: Facebook | Instagram
Часті питання
Чи потрібен корпоративний аудит, якщо в компанії один власник?
Може бути потрібен.
Навіть у компанії з одним учасником варто перевірити:
- статут;
- повноваження директора;
- корпоративні рішення;
- значні правочини;
- ЄДР та структуру власності;
- порядок зберігання документів.
Але ризик конфлікту між співвласниками в такій моделі, очевидно, відсутній, тому обсяг аудиту буде іншим.
Корпоративний аудит і Due Diligence – це одне?
Ні.
У цій послузі ми перевіряємо власну корпоративну конструкцію бізнесу.
Due Diligence зазвичай має інше завдання – оцінити компанію або актив перед купівлею, інвестицією чи іншою значною угодою.
Чи достатньо просто перевірити ЄДР?
Ні.
ЄДР є важливим джерелом реєстраційної інформації, але корпоративне управління також залежить від закону, статуту, рішень органів, корпоративних договорів та інших документів.
Чи завжди потрібно міняти статут після аудиту?
Ні.
Спочатку перевіряється, чи створює саме статут проблему.
Якщо він відповідає моделі бізнесу, зміни можуть бути непотрібні.
Чи потрібен корпоративний договір усім партнерам?
Універсального правила немає.
Закон дозволяє учасникам ТОВ використовувати корпоративний договір, але його доцільність і зміст залежать від структури власності, домовленостей та ризиків конкретного бізнесу.
Чи можна корпоративним аудитом гарантувати захист від рейдерства?
Ні.
Перевірка може виявити корпоративні слабкі місця та допомогти їх зменшити, але гарантувати повну відсутність незаконних дій третіх осіб неможливо.
УВАГА! Матеріали сайту носять виключно інформаційний та загальноосвітній характер. Вони не є індивідуальною юридичною консультацією, правовим висновком чи рекомендацією щодо дій у конкретній ситуації. Законодавство та обставини справи можуть змінюватись, тому перед прийняттям юридично важливих рішень рекомендуємо звернутися до адвоката для аналізу ваших документів та фактичних обставин.