Опубліковано: 04.10.2024

Адвокат за ст. 191 КК України: захист у справах про привласнення та розтрату майна

Викликають на допит, проводять обшук, вилучили документи або повідомили про підозру за ст. 191 Кримінального кодексу України? У таких справах зволікання може призвести до арешту майна, рахунків, техніки підприємства, обрання запобіжного заходу та формування доказової бази без належної участі сторони захисту.

Адвокатське об’єднання «Максимальний захист» здійснює захист керівників підприємств, бухгалтерів, службових і матеріально відповідальних осіб у кримінальних провадженнях про привласнення, розтрату майна та заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Ми підключаємося до справи на будь-якому етапі: від першого виклику до правоохоронного органу до апеляційного або касаційного оскарження судового рішення. Однак найкращі можливості для захисту зазвичай зберігаються тоді, коли адвокат вступає у провадження до першого допиту, обшуку або добровільної передачі документів слідству.

Послуги адвоката у справах за ст. 191 КК України

Адвокати АО «Максимальний захист» надають такі послуги:

• терміновий виїзд адвоката на обшук;
• підготовка клієнта до допиту та участь у слідчій дії;
• аналіз витягу з ЄРДР, повістки, ухвали суду або повідомлення про підозру;
• побудова індивідуальної стратегії захисту;
• перевірка правової кваліфікації за частинами 1–5 ст. 191 КК України;
• аналіз договорів, платіжних документів, актів, накладних і бухгалтерської документації;
• перевірка посадових повноважень та статусу службової особи;
• аналіз розрахунку збитків і висновків економічних експертиз;
• залучення спеціалістів, аудиторів та експертів;
• підготовка адвокатських запитів, заяв, скарг і клопотань;
• повернення тимчасово вилучених документів, техніки та іншого майна;
• зняття арешту з майна у кримінальному провадженні;
• оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора;
• підготовка документів щодо визнання доказів недопустимими;
• захист під час обрання або зміни запобіжного заходу;
• представництво в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій;
• аналіз можливості укладення угоди;
• захист інтересів потерпілого та підготовка цивільного позову.

Важливо: не надавайте детальних пояснень, не підписуйте підготовлені слідчим документи та не передавайте оригінали бухгалтерської документації без попередньої консультації з адвокатом. Навіть пояснення, надані у статусі свідка, надалі можуть бути використані під час формування підозри.

Що передбачає стаття 191 КК України

Стаття 191 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за:

• привласнення чужого майна, яке було ввірене особі або перебувало в її віданні;
• розтрату такого майна;
• заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

У практичних ситуаціях обвинувачення за ст. 191 КК України може стосуватися коштів підприємства, бюджетних коштів, товарів, обладнання, пального, сировини, гуманітарної допомоги, майна комунальних установ, матеріальних цінностей або коштів, перерахованих за договорами.

Такі провадження часто виникають після ревізії, внутрішнього аудиту, інвентаризації, перевірки закупівлі, конфлікту між власниками бізнесу, зміни керівництва підприємства, заяви контрагента або матеріально відповідальної особи.

При цьому сам факт нестачі, збиткової угоди, порушення внутрішньої процедури або перерахування коштів ще не означає, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Сторона обвинувачення повинна довести всі обов’язкові ознаки конкретного складу правопорушення.

Привласнення, розтрата та заволодіння майном: у чому різниця

Привласнення майна

Привласненням вважається незаконне обернення особою на свою користь майна, яке раніше було передане їй на законних підставах, перебувало в її віданні або під її контролем.

Наприклад, матеріально відповідальна особа отримала товар для зберігання, але надалі незаконно залишила його собі або розпорядилася ним як власним.

Для відповідальності недостатньо лише встановити відсутність майна. Необхідно довести, що саме конкретна особа мала юридичні та фактичні повноваження щодо нього, а також умисно обернула це майно на свою користь або на користь інших осіб.

Розтрата майна

Розтрата полягає в незаконному та безоплатному витрачанні, відчуженні, передачі або споживанні чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Це може бути передача товару третім особам, витрачання коштів не за призначенням, списання матеріальних цінностей без належних підстав або оплата майна чи послуг, які фактично не постачалися.

Однак господарська помилка, порушення фінансової дисципліни або невдале управлінське рішення не є автоматично розтратою. Потрібно встановити умисел, спосіб незаконного обернення майна та особу, яка отримала майнову вигоду.

Заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем

Ця форма передбачає використання службовою особою наданих їй повноважень як способу незаконного заволодіння чужим майном.

Йдеться, наприклад, про ситуації, коли керівник або інша службова особа:

• підписує документи на оплату товарів, які фактично не постачалися;
• погоджує завідомо безпідставне перерахування коштів;
• організовує придбання майна за штучно завищеною ціною;
• забезпечує передачу активів пов’язаній особі;
• використовує свої повноваження для списання або відчуження майна;
• впливає на осіб, у віданні яких перебуває відповідне майно.

У справах за частиною 2 ст. 191 КК України важливо перевірити, чи справді особа є службовою, які саме організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції вона виконувала та чи давали її повноваження можливість розпоряджатися майном або впливати на осіб, яким воно було ввірене.

Кого можуть притягнути до відповідальності за ст. 191 КК України

У таких кримінальних провадженнях підозра може стосуватися:

• директора підприємства;
• заступника директора;
• головного бухгалтера або бухгалтера;
• касира;
• комірника;
• завідувача складом;
• державного службовця;
• посадової особи органу місцевого самоврядування;
• керівника комунального підприємства або бюджетної установи;
• матеріально відповідальної особи;
• керівника благодійного фонду чи громадської організації;
• підприємця або представника контрагента;
• особи, яку слідство вважає пособником або співучасником.

Наявність посади сама по собі не доводить вини. Необхідно дослідити посадову інструкцію, статут, накази, довіреності, договори про матеріальну відповідальність, порядок погодження платежів, доступ до рахунків та фактичний розподіл обов’язків.

В окремих випадках особа формально підписувала документи, але не визначала постачальника, не контролювала ціноутворення, не мала доступу до коштів і не отримувала жодної вигоди. Такі обставини мають бути своєчасно зафіксовані та підтверджені доказами сторони захисту.

Відповідальність за частинами 1–5 ст. 191 КК України

Покарання залежить від способу вчинення діяння, статусу особи, повторності, участі інших осіб, розміру майна та інших кваліфікуючих ознак.

Великим розміром для цілей ст. 191 КК України визнається сума, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення правопорушення. Особливо великим розміром є сума, яка перевищує такий показник у 600 і більше разів.

Не слід автоматично множити ці показники на 17 гривень. Для кваліфікації кримінального правопорушення застосовується спеціальний порядок визначення неоподатковуваного мінімуму, тому гривневий поріг необхідно розраховувати з урахуванням законодавства, чинного на момент події.

Чи є ст. 191 КК України корупційним правопорушенням

Не кожне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, автоматично є корупційним.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України правопорушення за ст. 191 визнається корупційним у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Це має принципове значення, оскільки корупційний статус впливає на:

• можливість застосування окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності;
• умови укладення угоди про визнання винуватості;
• можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням;
• застосування додаткових покарань;
• заборону обіймати певні посади;
• інші правові наслідки обвинувального вироку.

Тому адвокат повинен перевірити не лише номер частини ст. 191 КК України, а й фактичний спосіб, який сторона обвинувачення ставить особі у вину.

Що повинна довести сторона обвинувачення

Для обвинувального вироку недостатньо послатися на акт ревізії, нестачу або висновок експерта. Прокурор повинен довести сукупність обставин, які утворюють склад конкретного кримінального правопорушення.

Залежно від обвинувачення необхідно встановити:

1. Яке саме майно було предметом правопорушення.
2. Кому належало це майно.
3. Якою була його вартість на момент події.
4. На якій правовій підставі особа отримала майно або повноваження щодо нього.
5. Чи було майно ввірене особі або перебувало в її віданні.
6. Чи мала особа статус службової.
7. Які конкретно службові повноваження вона використала.
8. У чому саме полягало привласнення, розтрата або заволодіння майном.
9. Хто фактично отримав майно або майнову вигоду.
10. Чи був у особи прямий умисел.
11. Чи переслідувала особа корисливу мету.
12. Чи існує причинний зв’язок між діями особи та майновими наслідками.
13. Чи правильно визначено розмір майна або збитків.
14. Чи доведено повторність, попередню змову або участь організованої групи.
15. Чи підтверджується доказами роль кожного ймовірного співучасника.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу, що для відповідальності за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем мають бути доведені прямий умисел, корисливий мотив і корислива мета. Саме тому аналіз суб’єктивної сторони правопорушення може стати одним із ключових напрямів захисту.

Чи є нестача доказом привласнення або розтрати

Нестача майна за результатами інвентаризації може бути підставою для внутрішньої перевірки або початку кримінального провадження, але сама по собі вона не доводить вини конкретної особи.

Необхідно з’ясувати:

• коли фактично виникла нестача;
• хто мав доступ до майна;
• чи правильно проводилася інвентаризація;
• чи відповідають дані бухгалтерського обліку фактичному руху товарів;
• чи враховано повернення, списання, брак, природні втрати та переміщення;
• чи були належно оформлені первинні документи;
• чи могла нестача виникнути до прийняття майна відповідальною особою;
• чи встановлено, хто саме отримав або використав майно.

Матеріальна відповідальність працівника та кримінальна відповідальність за ст. 191 КК України мають різні підстави. Наявність договору про повну матеріальну відповідальність не звільняє сторону обвинувачення від обов’язку довести умисне незаконне обернення майна.

Чи є збитковий або невигідний договір кримінальним правопорушенням

Кримінальні провадження за ст. 191 КК України нерідко виникають після укладення договору за ціною, яку слідство вважає завищеною, або після оплати товарів і послуг, результат яких не відповідає очікуванням.

Однак невигідність договору не є автоматичним доказом розтрати чи заволодіння майном. Потрібно перевірити:

• як формувалася ціна;
• чи існував відповідний ринок на момент укладення договору;
• чи порівнювалися товари з однаковими характеристиками;
• чи включала ціна доставку, монтаж, гарантію, страхування або інші послуги;
• чи було майно реально поставлене;
• чи мала службова особа можливість одноосібно визначати контрагента та умови договору;
• чи отримала вона або пов’язані з нею особи майнову вигоду;
• чи існувала попередня домовленість між учасниками;
• чи не є конфлікт звичайним господарським спором.

Невиконання або неналежне виконання договору передусім може створювати цивільні чи господарські наслідки. Для кримінальної відповідальності необхідно довести умисел на заволодіння майном, який не можна підміняти самим фактом порушення договору.

Як визначається розмір збитків

Розмір майна або збитків може безпосередньо впливати на кваліфікацію за частиною 1, 2, 3, 4 або 5 ст. 191 КК України.

У матеріалах провадження можуть використовуватися:

• акти ревізій;
• інвентаризаційні відомості;
• аудиторські висновки;
• висновки товарознавчих, оціночних або економічних експертиз;
• бухгалтерські документи;
• банківські виписки;
• договори, акти та накладні;
• відомості про ринкову вартість майна.

Адвокат перевіряє не лише кінцеву суму, а й вихідні дані, поставлені експерту питання, використану методику та повноту документів.

Поширеними проблемами є:

• використання цін, які не діяли на дату операції;
• порівняння товарів із різними характеристиками;
• неврахування доставки, монтажу, гарантії або супутніх витрат;
• подвійне включення окремих сум;
• дослідження неповного комплекту первинних документів;
• формування правового висновку експертом замість проведення спеціального дослідження;
• визначення збитків лише на підставі акта ревізії.

Висновок експерта є доказом, але не має наперед встановленої сили. За наявності підстав сторона захисту може залучити власного експерта, надати додаткові документи, ініціювати додаткову або повторну експертизу.

Обшук у справі за ст. 191 КК України

Під час розслідування правоохоронці можуть проводити обшуки в офісі, житлі керівника, бухгалтера, працівників підприємства або представників контрагента.

Зазвичай слідство шукає:

• договори та додаткові угоди;
• акти виконаних робіт;
• накладні та рахунки;
• чорнові записи;
• печатки;
• комп’ютери та телефони;
• електронне листування;
• банківські документи;
• носії інформації;
• готівкові кошти;
• документи щодо пов’язаних підприємств.

Адвокат під час обшуку контролює межі ухвали слідчого судді, фіксує порушення, подає заяви та зауваження до протоколу, стежить за пакуванням вилучених речей і не допускає незаконного тиску на працівників.

Після обшуку необхідно отримати копію протоколу з усіма додатками, перевірити повноту опису вилученого майна та своєчасно вирішувати питання про його повернення або скасування арешту.

Арешт майна та рахунків

У провадженнях за ст. 191 КК України арешт може накладатися на:

• особисте майно підозрюваного;
• нерухомість;
• автомобілі;
• корпоративні права;
• банківські рахунки;
• грошові кошти;
• техніку;
• документи та інше вилучене майно.

Арешт не повинен застосовуватися автоматично. Прокурор має обґрунтувати правову підставу, зв’язок майна з кримінальним провадженням, мету арешту та співмірність обмеження права власності.

Сторона захисту може заперечувати проти арешту під час розгляду клопотання або звернутися з клопотанням про його повне чи часткове скасування. Для цього потрібно підтвердити походження майна, його належність, відсутність зв’язку з подією правопорушення або непропорційність застосованого обмеження.

Основні напрями захисту за ст. 191 КК України

Стратегія захисту залежить від конкретних обставин. Не існує одного універсального документа, який підходить для всіх кримінальних проваджень.

Адвокат може перевіряти та доводити, зокрема, що:

• майно не було ввірене клієнту і не перебувало в його віданні;
• особа не мала повноважень розпоряджатися майном;
• статус службової особи визначено неправильно;
• клієнт не приймав рішення про перерахування коштів;
• документи підписувалися в межах звичайної господарської діяльності;
• товар, роботи або послуги фактично були отримані;
• відсутнє незаконне безоплатне обернення майна;
• не встановлено особу, яка отримала майнову вигоду;
• немає доказів прямого умислу, корисливого мотиву або мети;
• висновок про попередню змову ґрунтується на припущеннях;
• роль конкретної особи у спільних діях не визначена;
• сума майна або збитків розрахована неправильно;
• правовідносини мають господарський або цивільний характер;
• документи вилучені з порушенням вимог КПК України;
• докази отримані внаслідок істотного порушення прав людини;
• повідомлення про підозру не відповідає фактичним обставинам;
• закінчилися встановлені законом строки;
• існують інші підстави для закриття провадження, зміни кваліфікації або виправдання особи.

Після відкриття матеріалів стороні захисту необхідне детальне ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Адвокат зіставляє протоколи, показання, документи, експертизи та електронні докази, виявляє суперечності й визначає, які докази потрібно зібрати додатково.

Якщо докази отримані з істотним порушенням закону, можуть бути підготовлені документи щодо визнання доказів недопустимими.

Оскарження повідомлення про підозру

Повідомлення про підозру впливає на процесуальний статус особи та відкриває можливість застосування запобіжного заходу, відсторонення від посади, арешту майна й інших обмежень.

Під час аналізу підозри перевіряється:

• чи дотримано порядок її складення та вручення;
• чи зазначені конкретні фактичні обставини;
• чи описані дії саме цієї особи;
• чи правильно визначено форму співучасті;
• чи підтверджується кваліфікація зібраними доказами;
• чи доведені службові повноваження;
• чи обґрунтований розмір майна або збитків;
• чи не побудована підозра на припущеннях.

У передбачених КПК випадках можливе оскарження повідомлення про підозру. Водночас стратегія не повинна обмежуватися однією скаргою. Необхідно паралельно збирати докази захисту, аналізувати експертизи та реагувати на інші процесуальні рішення.

Чи можна укласти угоду у справі за ст. 191 КК України

КПК України передбачає два різні види угод:

1. Угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним або обвинуваченим.
2. Угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Можливість угоди залежить від частини ст. 191 КК України, тяжкості правопорушення, корупційного статусу, наявності потерпілих, форми співучасті, відшкодування шкоди та інших умов.

Для корупційних кримінальних правопорушень закон встановлює спеціальні правила. Залежно від ситуації може вимагатися викриття іншої особи та підтвердження наданої інформації доказами або відсутність ознак співучасті та повне відшкодування завданого збитку. Участь потерпілих також може вимагати отримання їхньої письмової згоди.

Угода означає визнання винуватості та тягне передбачені законом наслідки, зокрема обмеження можливості подальшого оскарження вироку. Тому рішення не можна приймати лише через страх перед суворішим покаранням або під тиском слідства.

Перед початком переговорів адвокат повинен оцінити:

• реальну силу доказів обвинувачення;
• перспективи виправдувальної позиції;
• правильність кваліфікації;
• погоджене покарання;
• додаткові покарання;
• можливість конфіскації;
• цивільні вимоги;
• службові й репутаційні наслідки;
• обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження.

АО «Максимальний захист» надає юридичні послуги зі складання та супроводу угод, якщо такий варіант відповідає інтересам клієнта та допускається законом.

Чи можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням

Можливість застосування ст. 75 КК України залежить від правової кваліфікації, виду та строку призначеного покарання, корупційного статусу правопорушення, особи обвинуваченого та інших обставин.

За загальним правилом суд може застосувати випробування при призначенні визначених законом видів покарання, зокрема позбавлення волі на строк не більше п’яти років, якщо дійде висновку про можливість виправлення особи без реального відбування покарання.

Проте це загальне правило не застосовується до корупційних кримінальних правопорушень. Для них закон передбачає окрему можливість звільнення з випробуванням у разі затвердження угоди про визнання винуватості та виконання встановлених КК і КПК умов.

У корупційних провадженнях за угодою закон допускає погодження звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого покарання.

Це не означає, що випробування гарантоване. Угода повинна відповідати закону, а суд перевіряє її добровільність, допустимість, фактичні підстави та відповідність інтересам суспільства.

Жоден адвокат не може гарантувати умовне покарання, закриття провадження або виправдувальний вирок. Завдання захисту полягає в тому, щоб використати всі законні можливості та не допустити необґрунтованого обвинувачення.

Відшкодування шкоди та цивільний позов

Потерпілий має право подати цивільний позов у межах кримінального провадження та вимагати повернення майна або відшкодування заподіяної шкоди.

Добровільне відшкодування збитків може враховуватися як обставина, що пом’якшує покарання, а в окремих випадках є умовою укладення угоди.

Водночас відшкодування шкоди не завжди означає автоматичне закриття кримінального провадження. Це питання залежить від кваліфікації, тяжкості правопорушення, корупційного статусу та процесуального механізму, який може бути застосований.

Перед перерахуванням коштів або передачею майна необхідно оцінити правові наслідки такого кроку. Неправильно оформлене відшкодування може бути витлумачене стороною обвинувачення як фактичне визнання вини, хоча сама особа могла не погоджуватися з підозрою або розрахунком збитків.

Які документи потрібно надати адвокату

Для первинного аналізу ситуації бажано підготувати:

• витяг із ЄРДР, якщо він є;
• повістку або запит правоохоронного органу;
• ухвалу про обшук чи тимчасовий доступ;
• протокол обшуку та опис вилученого майна;
• ухвалу про арешт майна;
• повідомлення про підозру;
• клопотання про обрання запобіжного заходу;
• посадову інструкцію;
• наказ про призначення;
• статут підприємства;
• договір про матеріальну відповідальність;
• довіреності;
• договори, додаткові угоди, акти й накладні;
• платіжні доручення та банківські виписки;
• акти інвентаризації або ревізії;
• аудиторські та експертні висновки;
• листування з контрагентами;
• внутрішні накази та документи про погодження операцій.

Не потрібно самостійно впорядковувати сотні сторінок або робити письмові пояснення. Адвокат визначить, які документи мають першочергове значення і які докази необхідно отримати додатково.

Як відбувається робота адвоката

1. Первинний аналіз

Адвокат вивчає надані документи, встановлює процесуальний статус клієнта, перевіряє кваліфікацію та визначає невідкладні ризики.

2. Формування плану захисту

Визначається, які пояснення можна надавати, які документи доцільно передати слідству, які докази потрібно зібрати та які рішення оскаржити.

3. Вступ у кримінальне провадження

Адвокат подає необхідні документи, бере участь у допитах, обшуках, судових засіданнях та інших процесуальних діях.

4. Аналіз фінансових документів

Перевіряються договори, бухгалтерські операції, банківські платежі, повноваження посадових осіб і методика визначення збитків.

5. Збір доказів захисту

За необхідності направляються адвокатські запити, опитуються особи за їхньою згодою, залучаються спеціалісти та експерти, отримуються документи й електронні дані.

6. Процесуальне реагування

Готуються клопотання, заперечення, скарги, документи про повернення майна, скасування арешту або визнання доказів недопустимими.

7. Захист у суді

Адвокат досліджує докази обвинувачення, допитує свідків, подає докази захисту, виступає в судових дебатах та за необхідності оскаржує судове рішення.

Поширені запитання

Чи можуть притягнути бухгалтера за ст. 191 КК України?

Так, але посада бухгалтера сама по собі не доводить складу правопорушення. Потрібно встановити його реальні повноваження, доступ до коштів або майна, участь у прийнятті рішень, умисел і роль у конкретних операціях.

Чи відповідає директор за всі платежі підприємства?

Ні. Необхідно перевірити, хто готував документи, погоджував операцію, визначав контрагента, мав доступ до банківського рахунку та отримав майнову вигоду. Формальний підпис директора є важливим доказом, але не замінює доведення умислу.

Чи достатньо акта ревізії для обвинувального вироку?

Ні. Акт ревізії оцінюється разом з іншими доказами. Він може містити фінансові висновки, але не встановлює автоматично умисел, корисливу мету та вину конкретної особи.

Чи можна закрити справу після повернення коштів?

Саме по собі повернення коштів не гарантує закриття провадження. Наслідки залежать від частини ст. 191 КК України, корупційного статусу, обставин справи та можливості застосування конкретної правової процедури.

Чи можуть викликати на допит як свідка, а потім вручити підозру?

Так. Тому перед допитом необхідно з’ясувати, які обставини розслідуються, та підготуватися разом з адвокатом. Свідок має право користуватися правовою допомогою адвоката та не зобов’язаний свідчити проти себе чи близьких осіб.

Чи можуть забрати телефон або комп’ютер під час обшуку?

Можуть вилучати речі, зазначені в ухвалі або такі, що мають значення для провадження, однак дії слідчих повинні відповідати КПК України. Адвокат фіксує порушення та надалі вирішує питання про повернення майна.

Чи можна оскаржити арешт майна?

Так. Власник або володілець майна може заперечувати проти арешту чи подати клопотання про його скасування, якщо арешт необґрунтований або подальше обмеження права власності втратило підстави.

Чи кожна справа за ст. 191 КК України є корупційною?

Ні. Корупційним правопорушення за ст. 191 визнається у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Чи можлива конфіскація всього майна?

Конфіскація як додаткове покарання прямо передбачена санкцією частини 5 ст. 191 КК України. Окремо в кримінальному провадженні можуть виникати питання спеціальної конфіскації, арешту майна або забезпечення цивільного позову. Кожна з цих процедур має різні підстави.

Коли потрібно звертатися до адвоката?

Одразу після отримання повістки, запиту, повідомлення про проведення слідчих дій або інформації про можливий обшук. Не потрібно чекати вручення підозри, оскільки значна частина доказів формується до цього моменту.

Адвокат за ст. 191 КК України

Справи про привласнення, розтрату та заволодіння майном зазвичай містять значний обсяг фінансових документів, експертиз і суперечливих показань. Якість захисту залежить не від кількості загальних клопотань, а від детального аналізу кожної операції, повноважень кожної особи та допустимості кожного доказу.

АО «Максимальний захист» забезпечує захист інтересів у кримінальному провадженні на досудовій і судовій стадіях.

Звернутися до адвоката доцільно, якщо:

• вас викликають на допит;
• підприємство отримало запит слідчого;
• готується або вже проведено обшук;
• вилучили документи, телефон чи комп’ютер;
• накладено арешт на майно або рахунки;
• вручено повідомлення про підозру;
• проводиться ревізія чи економічна експертиза;
• обвинувальний акт уже передано до суду;
• необхідно оцінити можливість укладення угоди;
• потрібно оскаржити судове рішення.

Консультація можлива в офісі у Києві або дистанційно.

Для первинного аналізу можна надіслати адвокату повістку, ухвалу, повідомлення про підозру чи інший процесуальний документ.

Важлива інформація

Матеріал має виключно інформаційний та загальноосвітній характер. Він не є індивідуальною юридичною консультацією чи порадою щодо конкретної ситуації.

Правова кваліфікація, можливі способи захисту, перспективи угоди та вид покарання залежать від обставин кримінального провадження, змісту доказів і редакції законодавства, чинної на момент відповідних подій.