Опубліковано: 17.08.2026

Після пожежі самого факту знищення або пошкодження майна недостатньо, щоб суд автоматично стягнув кошти з власника квартири, орендаря, управителя будинку чи іншої особи. Для більшості таких спорів потрібен послідовний доказовий ланцюг: пожежа та її осередок – причина займання – правова підстава відповідальності конкретного відповідача, тобто порушення обов’язку або спеціальна підстава – причинний зв’язок – належність пошкодженого майна позивачу – обґрунтований розмір вимог.

Якщо хоча б одна з цих ланок не підтверджена, навіть значні фактичні втрати можуть залишитися без повного відшкодування.

Коротка відповідь

Підготовку позову варто починати не з пошуку готового шаблону, а зі збереження доказів. До ремонту та утилізації пошкоджених речей потрібно зафіксувати місце події, отримати акт про пожежу й інші доступні матеріали ДСНС або поліції, визначити ймовірну причину займання, організувати необхідні експертні дослідження та оцінити майно. Після цього юрист визначає правовий режим відповідальності, належного відповідача, ціну позову, підсудність і перелік додатків.

Ця стаття стосується переважно побутових і техногенних пожеж, коли шкоду планують стягнути з конкретної фізичної або юридичної особи. Для майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, діють окремі механізми фіксації та компенсації. Спір зі страховою компанією також потребує аналізу умов конкретного договору страхування.

Що потрібно довести у справі про пожежу

Загальну підставу відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює стаття 1166 Цивільного кодексу України. Позивач має підтвердити шкоду та її розмір, протиправність поведінки відповідача і причинний зв’язок між цією поведінкою та наслідками пожежі. Вина заподіювача шкоди за загальним правилом презюмується: саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини. Водночас презумпція вини не звільняє позивача від обов’язку довести решту елементів відповідальності.

Формулювання вимоги залежить від підстав спору. Якщо шкоду завдано поза договором, зазвичай ідеться про відшкодування майнової шкоди. Якщо пожежа стала наслідком порушення договору, наприклад оренди, підряду або обслуговування, вимога може стосуватися стягнення збитків за договірним зобов’язанням. Назва позову не замінює правильного визначення правовідносин: у заяві потрібно пояснити, який саме обов’язок порушено.

Такий підхід застосовує і Верховний Суд: у спорах про відшкодування шкоди за загальною нормою позивач доводить, зокрема, протиправну поведінку, шкоду та причинний зв’язок, а відповідач спростовує свою вину.

У конкретній справі можуть діяти спеціальні правила. Наприклад, за статтею 1187 ЦК України шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, за визначених законом умов відшкодовує його законний володілець незалежно від доведення його вини, якщо він не підтвердить непереборну силу або умисел потерпілого. Але не кожна пожежа автоматично підпадає під цю норму: потрібно встановити небезпечний об’єкт або діяльність, належного володільця, шкоду та причинний зв’язок. Інші спеціальні правила можуть стосуватися дій працівника під час виконання трудових обов’язків або спільних дій кількох осіб.

Карта доказів для майбутнього позову

Що потрібно встановити	Чим це можна підтвердити	Типовий ризик
Факт, місце і час пожежі	акт про пожежу, матеріали ДСНС і поліції, фото, відео, показання свідків	акт підтверджує подію, але не завжди встановлює остаточну причину або винну особу
Осередок і причина займання	матеріали дослідження пожежі, пожежно-технічна та за потреби електротехнічна експертиза	ремонт, демонтаж або утилізація речей до огляду знищують важливі сліди
Правова підстава відповідальності відповідача	документи про право власності чи користування, договір оренди, акти обслуговування, приписи, листування, технічна документація; за спеціальної підстави – документи про законне володіння транспортним засобом, механізмом чи іншим джерелом підвищеної небезпеки	позов подають до формального власника, не з’ясувавши, хто мав відповідний обов’язок або був законним володільцем небезпечного об’єкта
Причинний зв’язок	висновки експертів, схема поширення вогню, хронологія події, відео, документи про стан обладнання	припущення «займання почалося у сусіда» підміняє доказ того, чому воно сталося і хто за це відповідає
Належність майна позивачу	правовстановлювальні документи, чеки, договори, банківські виписки, інвентарні картки, фото до пожежі	перелік знищених речей складають зі слів без доказів їх наявності, стану та вартості
Розмір шкоди	звіт про оцінку, висновок експерта, кошториси, рахунки, чеки, документи про ринкову вартість	змішують вартість відновлення і повну вартість того самого майна або включають непідтверджені поліпшення

Акт про пожежу: важливий, але не єдиний доказ

Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 2030, визначає акт про пожежу як документ, що засвідчує її факт. В акті можуть бути зазначені місце виникнення, обставини, ймовірна причина та інші відомості, доступні на момент оформлення.

Якщо під час оформлення акта причину встановити неможливо, у ньому зазначають, що вона встановлюється. За чинним Порядком окремий письмовий висновок про причину пожежі уповноважена посадова особа ДСНС оформлює протягом трьох днів із моменту складання акта, а фототаблиця є невід’ємною частиною висновку.

Але запис про ймовірну причину не завжди доводить остаточну технічну причину займання, правову підставу відповідальності конкретної особи та причинний зв’язок. Тому до позову доцільно зібрати не лише акт, а й:

• • матеріали виїзду та дослідження пожежі, які можуть бути надані ДСНС;

• • документи поліції, якщо є ознаки підпалу, необережного поводження з вогнем або іншого правопорушення;

• • фото та відео місця події до розчищення;

• • контакти очевидців;

• • документи про стан електромереж, опалення, газового або іншого обладнання;

• • договори та акти технічного обслуговування;

• • висновки експертів відповідної спеціальності.

Якщо потрібні документи перебувають у відповідача, управителя, ОСББ, комунального підприємства чи іншої особи, спочатку варто письмово попросити їх надати. Якщо самостійно одержати доказ неможливо, у позові або окремому клопотанні потрібно пояснити, який саме доказ необхідний, що він підтверджує, у кого перебуває та які дії вже вчинені для його отримання.

Коли потрібна експертиза

У справах про пожежі нерідко потрібні кілька різних досліджень, оскільки один експерт не повинен відповідати на питання поза межами своєї спеціальності.

Пожежно-технічна експертиза може допомогти встановити осередок пожежі, механізм виникнення й поширення горіння, технічну причину та обставини, які сприяли події. Орієнтовні завдання такої експертизи передбачені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз.

Електротехнічна експертиза може знадобитися, якщо займання пов’язують із проводкою, електроприладом, щитовим обладнанням або перевантаженням мережі.

Будівельно-технічна чи товарознавча експертиза, а також незалежна оцінка можуть підтвердити обсяг пошкоджень, вартість відновлювальних робіт і вартість знищеного рухомого майна.

Стаття 106 Цивільного процесуального кодексу України, а для господарської справи – стаття 101 ГПК України, дозволяють стороні подати висновок експерта, складений на її замовлення, якщо він відповідає процесуальним вимогам. Звичайний кошторис ремонтної компанії може бути корисним, але не завжди замінює належну оцінку або експертний висновок.

До проведення огляду бажано письмово запросити потенційного відповідача, страховика та інших зацікавлених осіб. Це не гарантує, що вони погодяться з результатом, але зменшує ризик заперечень щодо односторонньої фіксації. Пошкоджені елементи обладнання, проводки чи речі не слід самостійно розбирати або переміщувати, якщо це не необхідно для безпеки. Порядок їх вилучення і зберігання краще погодити з фахівцем.

Якщо існує ризик втрати доказу або згодом його буде складно дослідити, статті 116–118 ЦПК України, а в господарському процесі – статті 110–112 ГПК України, передбачають судове забезпечення доказів, у тому числі до подання позову. Процедура має власні вимоги та строки, тому заяву слід готувати під конкретну ситуацію.

Як визначити належного відповідача

Власник приміщення, у якому був осередок пожежі, не завжди автоматично є єдиним належним відповідачем. Значення мають причина займання, фактичний контроль над майном, зміст договорів, порушений обов’язок і можливі спеціальні підстави відповідальності.

Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України покладає забезпечення пожежної безпеки, зокрема, на власників і керівників суб’єктів господарювання, а щодо орендованих об’єктів вимагає визначати обов’язки та відповідальність сторін у договорі. Тому право власності, договір оренди й фактичне користування потрібно аналізувати разом із технічною причиною пожежі.

Залежно від обставин відповідальність може стосуватися:

• • власника або користувача сусідньої квартири чи будинку;

• • орендаря або орендодавця, якщо причина пов’язана з їхніми договірними чи законними обов’язками;

• • ОСББ, управителя або обслуговуючої організації, якщо займання пов’язане зі спільними мережами чи неналежним утриманням будинку;

• • підрядника, який виконав небезпечні монтажні або ремонтні роботи;

• • роботодавця, якщо шкоду завдав працівник під час виконання трудових обов’язків;

• • власника або володільця транспортного засобу чи іншого джерела підвищеної небезпеки;

• • страховика, якщо предметом спору є невиконання договору страхування.

Наприклад, Верховний Суд у практиці щодо орендних відносин звертав увагу саме на розподіл обов’язків між власником і користувачем, технічну причину пожежі та зміст договору, а не лише на формальне право власності. Тому до підготовки позову потрібно дослідити договір оренди, акти приймання-передачі, правила експлуатації, документи про ремонт і обслуговування, а також фактичні дії кожної особи.

Якщо до наслідків призвели дії кількох осіб, вимогу до кожної з них потрібно обґрунтувати окремо. Солідарне стягнення не варто заявляти автоматично лише через наявність кількох потенційних відповідачів.

Як розрахувати суму позову

Стаття 22 ЦК України відносить до збитків реальні втрати від знищення або пошкодження майна, а також витрати, які особа вже зробила або повинна зробити для відновлення свого права. Окремо можуть заявлятися неодержані доходи, які особа реально могла б отримати за звичайних обставин.

Стаття 1192 ЦК України передбачає можливість вимагати відновлення майна в натурі або відшкодування збитків у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або вартості робіт, потрібних для відновлення пошкодженої речі.

До обґрунтованого розрахунку, залежно від ситуації, можуть входити:

• • вартість знищеного рухомого майна;

• • вартість відновлення квартири, будинку чи нежитлового приміщення;

• • необхідні витрати на демонтаж, очищення, вивезення пошкоджених конструкцій та інші роботи, без яких відновлення неможливе;

• • необхідні та розумні витрати на невідкладні протиаварійні заходи, збереження майна або інші дії з усунення чи зменшення наслідків пожежі, якщо підтверджено їх причинний зв’язок із подією;

• • упущена вигода, але лише за наявності конкретних документів, які підтверджують реальну можливість отримання доходу, а не припущення.

Розрахунок краще оформити окремим додатком: кожна позиція, кількість, стан до пожежі, спосіб визначення вартості, сума та посилання на документ, що підтверджує вартість. Не можна одночасно вимагати повну вартість знищення речі й повну вартість її ремонту, якщо це призводить до подвійного відшкодування. Так само потрібно врахувати вже отриману страхову виплату, залишкову вартість майна та інші компенсації, які покривають ті самі втрати.

Якщо страховик уже здійснив виплату, до нього в межах виплаченої суми може перейти право вимоги до відповідальної особи за статтею 993 ЦК України та Законом України «Про страхування». Отриману виплату потрібно розкрити в розрахунку, щоб не заявити повторне відшкодування тієї самої шкоди.

Якщо майно застраховане, не варто чекати завершення підготовки позову. Стаття 91 Закону України «Про страхування» зобов’язує страхувальника повідомити страховика про подію в порядку і строки, визначені договором, вживати заходів для зменшення її наслідків та зберігати можливість вимоги до винної особи. Універсального строку для всіх полісів немає, тому договір потрібно перевірити одразу після події.

Упущена вигода

Упущена вигода найчастіше є складною частиною вимог. Для бізнесу недостатньо послатися лише на очікуваний дохід у фінансовому плані. Потрібні договори, підтверджені замовлення, історія діяльності, виробничі можливості, дані обліку та інші докази, з яких видно, що дохід був реально очікуваним і не отриманий саме через пожежу. Верховний Суд наголошує, що такі вимоги не можуть ґрунтуватися лише на умовних розрахунках.

Моральна шкода

Разом із майновими вимогами іноді можна просити відшкодування моральної шкоди на підставі статей 23 і 1167 ЦК України. Але вона не присуджується автоматично через сам факт пожежі. У позові потрібно описати, у чому полягали душевні страждання або інші немайнові наслідки, чим вони підтверджуються, як пов’язані з діями відповідача і чому заявлений розмір є обґрунтованим та співмірним.

Судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, залучення експерта, проведення експертизи та одержання доказів заявляють і підтверджують як судові витрати за процесуальними правилами. Витрати на оцінку майна потрібно кваліфікувати залежно від їх мети та обставин: їх не слід одночасно включати і до збитків, і до судових витрат.

Від доказів до готового позову

Загальний алгоритм первинних дій наведено на сторінці адвокатської допомоги при пожежі. Для підготовки саме позову виконайте такі кроки.

1. Складіть реєстр доказів, майна і витрат

Згрупуйте матеріали за фактами, які потрібно довести: подія, причина, правова підстава відповідальності конкретного відповідача, причинний зв’язок, належність майна та сума. Для кожної речі або витрати зазначте доказ належності, стан до пожежі, спосіб визначення вартості та документ, що її підтверджує. Окремо позначте, яких матеріалів бракує та хто ними володіє.

2. Перевірте правову модель, відповідачів, строки та суд

Визначте, чи виникла шкода поза договором або внаслідок порушення договору, чи є страховий спір та чи потрібно поєднувати кілька правових підстав. Перевірте належних відповідачів, юрисдикцію, територіальну підсудність і позовну давність.

3. Складіть ціну позову та окремий розрахунок

Розподіліть вимоги на реальні збитки, упущену вигоду, моральну шкоду та судові витрати, якщо для них є підстави. Уникайте подвійного відшкодування та врахуйте страхові й інші виплати, які покривають ті самі втрати.

4. Вирішіть питання досудової претензії

Для звичайної вимоги про відшкодування шкоди, завданої поза договором, претензія, як правило, не є обов’язковою. Обов’язковий досудовий порядок, недотримання якого має процесуальні наслідки, може встановити закон. Договір може передбачати обов’язок надіслати претензію або провести переговори, але сам по собі не створює процесуальної перешкоди для звернення до суду. Претензія часто допомагає отримати документи, зафіксувати позицію сторони та спробувати врегулювати спір. У ній варто зазначити обставини, правову підставу, розрахунок, докази, чітку вимогу, строк і спосіб виконання. Надсилання потрібно підтвердити, але саме по собі воно не зупиняє і не перериває позовної давності. Докладніше про цей етап – на сторінці досудового врегулювання спорів.

5. Підготуйте позов і повний комплект додатків

Кожне фактичне твердження в позові має бути пов’язане з конкретним доказом, а кожна сума – з окремим розрахунком і документом. Шаблон без адаптації до причини пожежі, статусу сторін і наявних доказів цього не забезпечує.

Що має містити позовна заява

Основні вимоги до змісту позову й додатків встановлені статтями 175–177 ЦПК України. У практичному викладі позов про відшкодування шкоди після пожежі повинен містити:

1. • Назву належного суду.

• • Повні відомості про позивача, відповідача та інших учасників, включно з інформацією про електронний кабінет у випадках, передбачених законом.

• • Ціну позову й зрозумілий розрахунок кожної заявленої суми.

• • Послідовну хронологію пожежі та подальших дій.

• • Опис порушеного обов’язку кожного відповідача або іншої спеціальної підстави його відповідальності.

• • Пояснення причинного зв’язку між встановленою причиною пожежі, обставинами, за які відповідає конкретний відповідач, та кожним видом шкоди.

• • Правові підстави вимог.

• • Відомості про досудові дії, забезпечення доказів або позову, якщо вони проводилися.

• • Перелік доказів і відомості про місцезнаходження їх оригіналів.

• • Попередній розрахунок судових витрат.

• • Підтвердження, що позивач не подавав іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом і підставами.

• • Чітку прохальну частину: що саме, з кого, на чию користь і в якій сумі просить стягнути позивач.

За чинною з 24 квітня 2026 року редакцією статті 175 ЦПК України в позові про стягнення коштів юридична особа зазначає реквізити свого рахунку. Фізична особа або ФОП зазначає реквізити рахунку чи повідомляє про його відсутність, а за відсутності рахунку – бажаний спосіб отримання коштів у разі задоволення позову. Якщо реквізити зазначені, до заяви додають документ, що підтверджує наявність рахунку. Ці вимоги запровадив Закон № 4833-IX.

До заяви додають документи про сплату судового збору або підстави звільнення, повноваження представника, докази та розрахунок суми. При паперовому поданні за правилами цивільного судочинства додають копії позову й документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім установлених законом винятків; при поданні через електронний кабінет – доказ надсилання учасникам копій поданих до суду документів.

Якщо спір розглядатиме господарський суд, зміст і додатки потрібно звіряти зі статтями 162–164 ГПК України. До подання позову позивач надсилає іншим учасникам копії заяви й додатків за правилами статті 172 ГПК України.

Якщо сторона просить солідарне стягнення, кілька різних видів компенсації, проценти або інші додаткові вимоги, для кожної з них потрібні окрема правова підстава і розрахунок.

До якого суду подавати позов

Спір між фізичними особами або вимогу фізичної особи до юридичної особи зазвичай розглядає місцевий загальний суд за правилами цивільного судочинства. Спір, що виник у господарській діяльності між юридичними особами або підприємцями, може належати до господарської юрисдикції.

У цивільному процесі частина шоста статті 28 ЦПК України дозволяє подавати позов про відшкодування шкоди, заподіяної майну, також за місцем її заподіяння. Але якщо спір підпадає під правила виключної підсудності, зокрема для спорів, що виникають із приводу нерухомого майна, застосовується стаття 30 ЦПК України.

Однак статус сторін сам по собі не завжди дає остаточну відповідь. Потрібно врахувати характер правовідносин, зміст вимог, місце проживання чи знаходження відповідача, зв’язок спору з нерухомістю та можливі правила виключної або альтернативної підсудності. Помилка у виборі суду затягує захист, тому це питання слід вирішити до сплати судового збору.

Судовий збір

Ставка залежить від ціни позову, статусу позивача, виду судочинства та способу подання. За статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у цивільній справі за майновий позов, поданий фізичною особою або ФОП, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; за позов юридичної особи – 1,5 відсотка, але не менше 1 і не більше 350 таких прожиткових мінімумів. За подання майнового позову до господарського суду ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 прожиткових мінімумів; окремої ставки 1 відсоток для ФОП у господарському процесі немає. Для документів, поданих в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8.

Суми мінімальної та максимальної межі у гривнях змінюються разом із прожитковим мінімумом, а закон може бути оновлений. Тому збір потрібно перерахувати безпосередньо перед поданням, перевірити реквізити конкретного суду та наявність пільг. Звільнення від сплати за вимогою про матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням, не поширюється автоматично на будь-яку пожежу. Для розрахунку можна скористатися офіційним сервісом судової влади.

Позовна давність

Загальна позовна давність за статтею 257 ЦК України становить три роки. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Саме по собі пізніше отримання висновку експерта, матеріалів ДСНС чи остаточне визначення відповідача не означає автоматичного перенесення початку строку: суд встановлює момент реальної обізнаності або об’єктивної можливості знати відповідні обставини.

Для подій попередніх років кінцеву дату не можна визначати простим додаванням трьох років. На обчислення могли впливати перехідні положення, пов’язані з карантином і воєнним станом. Закон № 4434-IX з 4 вересня 2025 року припинив дію спеціального воєнного правила про зупинення перебігу позовної давності. Верховний Суд окремо пояснив, що ці зміни не означають автоматичного початку нового трирічного строку для всіх вимог. Тому строк у кожній справі слід обчислити індивідуально й не відкладати збирання доказів або звернення до суду.

Типові помилки під час підготовки позову

• • Ремонт до належної фіксації. Після демонтажу може стати неможливим достовірне дослідження осередку, проводки або обладнання.

• • Посилання лише на акт про пожежу. Він підтверджує подію, але може не доводити остаточну причину, правову підставу відповідальності й належного відповідача.

• • Позов до очевидного, але неналежного відповідача. Власник приміщення, орендар, управитель і підрядник мають різні обов’язки.

• • Список речей без доказів. Фото після пожежі не завжди підтверджує модель, стан, дату придбання та вартість майна.

• • Подвійний або завищений розрахунок. Не можна одночасно отримати кілька компенсацій за одну й ту саму втрату.

• • Припущення замість упущеної вигоди. Потрібні реальні договори, замовлення, облік і підтверджена можливість отримати дохід.

• • Формальна вимога про моральну шкоду. Розмір і немайнові наслідки потрібно пояснити та підтвердити.

• • Ігнорування договору страхування або оренди. Саме вони можуть визначати важливі обов’язки, строки повідомлення й розподіл ризиків.

• • Несвоєчасне подання доказів. За статтею 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом із позовною заявою, якщо інше не обґрунтоване процесуальними правилами.

• • Помилки в суді, ціні позову або зборі. Вони можуть призвести до залишення заяви без руху, повернення чи втрати часу.

Коли варто звернутися до адвоката

Допомога адвоката особливо важлива, якщо причина пожежі оспорюється, є кілька можливих відповідачів, пошкоджено дороге або комерційне майно, потрібні різні експертизи, страхова компанія відмовила у виплаті чи наближається строк позовної давності.

Адвокатська допомога при пожежі може включати аналіз первинних документів, визначення доказів, формування питань експерту, перевірку розрахунку, підготовку претензії та позову, а також представництво в суді. Жоден фахівець не може добросовісно гарантувати результат спору без дослідження доказів і позиції іншої сторони.

АО «Максимальний захист» може оцінити матеріали справи та запропонувати правовий план подальших дій.

 Телефон: +38 (097) 888-99-77

 Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо

 Viber, WhatsApp, Telegram  

Соцмережі: Facebook | Instagram Записатися на консультацію

Поширені запитання

Чи достатньо акта про пожежу для виграшу справи?

Зазвичай ні. Акт є важливим доказом самого факту пожежі та зафіксованих обставин, але для стягнення коштів потрібно також довести причину, правову підставу відповідальності конкретного відповідача, причинний зв’язок, належність майна і розмір шкоди.

Чи можна починати ремонт до експертизи?

Невідкладні дії для безпеки допустимі, але повний демонтаж і ремонт можуть знищити докази. Спершу максимально зафіксуйте стан об’єкта, повідомте зацікавлених осіб і погодьте з експертом, які елементи потрібно зберегти. Якщо відкладати аварійні роботи небезпечно, документуйте кожну дію, витрату й вилучений предмет.

Хто відповідає, якщо пожежа почалася у сусідній квартирі?

Не обов’язково лише її власник. Суд з’ясовуватиме причину займання, хто користувався приміщенням або обладнанням, хто мав його обслуговувати та яка правова підстава пов’язує цю особу зі шкодою. Без цих даних визначати відповідача зарано.

Хто відповідає за пожежу в орендованому приміщенні: власник чи орендар?

Це залежить від технічної причини, закону, змісту договору, акта приймання-передачі та фактичного контролю над джерелом займання. Іноді підстави можуть стосуватися кількох осіб, але відповідальність кожної потрібно довести.

Що робити, якщо чеки на знищені речі не збереглися?

Використовуйте сукупність інших доказів: банківські виписки, гарантійні талони, електронні замовлення, договори, фото та відео до пожежі, технічні паспорти, бухгалтерські документи, показання свідків і професійну оцінку. Відсутність одного виду доказу не завжди є вирішальною, але голослівного переліку недостатньо.

Які документи потрібно додати до позову?

До позову додають розрахунок заявленої суми, документи про пожежу, докази її причини та відповідальності відповідача, підтвердження права на пошкоджене майно, оцінку або експертні висновки, документи про витрати, сплату судового збору чи пільгу, повноваження представника та інші матеріали, передбачені процесуальним законом.

Що робити, якщо страхова компанія відмовила у виплаті?

Потрібно отримати письмове рішення, перевірити, чи охоплює договір цю подію, а також винятки, строки й процедуру повідомлення, перелік поданих документів і розрахунок. Залежно від обставин вимога може бути до страховика, заподіювача шкоди або стосуватися різниці між фактичними втратами й виплатою, але подвійне відшкодування однієї шкоди недопустиме.

Скільки часу є на звернення до суду?

Загальна позовна давність становить три роки, але початок і завершення строку залежать від обставин та перехідних норм. Для давніх подій потрібен індивідуальний розрахунок; саме по собі пізніше отримання висновку або встановлення можливої відповідальної особи не гарантує перенесення початку строку.