Опубліковано: 06.11.2024

Господарський суд міста Києва

01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В

Позивач: Приватне акціонерне товариство ____________________________

Код ЄДРПОУ: ____________________________

Місцезнаходження: _________________________________________

Тел.:_______________________

Електронна пошта: ________________________

Електронний кабінет наявний

Представник позивача:

________________________________________

Поштова адреса: 02175, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 5, оф. 304

Тел.: 097-888-99-77

Електронна пошта: mzahyst@gmail.com

Електронний кабінет наявний

Відповідач: _________________________________________________________________________________

РНОКПП: ____________________________

Місце проживання: _____________________________________

Тел.: _____________________

Електронна пошта: ____________________

Електронний кабінет наявний

Справа № ___/______/24

Суддя: _______________________

 

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ

 

          На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № ___/______/24 за позовом Приватного акціонерного товариства ____________________________(далі – Позивач) до фізичної особи-підприємця  ________________________________________ (далі – Відповідач) про стягнення _________, 45 грн.

Ухвалою суду від __.__.2024 року було відкрите провадження у вищезазначеній справі та встановлено Відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання суду відзиву на позов.

__.__.2024 року до електронного кабінету представника Позивача – адвоката _________________ надійшло повідомлення про подання ___________________________ відзиву на позовну заяву, який був надісланий Відповідачем до суду __.__.2024 року.

Ухвалою суду про відкриття провадження Позивачу було визначено 5-денний строк з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив.

Враховуючи зазначене, дана відповідь на відзив подається в межах визначеного судом строку на її подання.

Позивач не погоджується з доводами Відповідача, викладеними у відзиві, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведені підстави.

1. Стосовно тверджень Відповідача про незаконність стягнення з нього неустойки.

Заперечуючи стосовно вимог про стягнення неустойки у вигляді подвійної орендної плати, Відповідач вказує на те, що для застосування наслідків, передбачених статтею 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов’язання, а суд має встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов’язку не виконав.

На підставі зазначеного Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази неправомірного користування орендованим майном після припинення дії договору оренди.

Також Відповідач стверджує, що умовами Договору оренди не передбачено обов’язок орендаря готувати та направляти Орендодавцю акт здачі приміщення, а це має робити Позивач.

За твердженнями Відповідача, Позивач не вчиняв жодних дій, не звертався до Відповідача у період з лютого 202_ року із будь-якими запереченнями чи претензіями щодо оплати будь-яких послуг, а також ніколи не надсилав Відповідачу Акту передачі приміщення.

Відповідач вказує, що Позивачем не було допущено Відповідача до орендованих приміщень __.__.202_ року, __.__.2024 року, а також __.__.2024 року.

Також Відповідач вказує, що майно, яке зберігається в орендованих приміщеннях, не належить їй, а відомості, внесені до акту від __.__.2024 року, складеного Позивачем, є неправдивими.

Більше того, Відповідач вказує, що, нібито, представник Позивача у судовому засіданні з розгляду справи № __________________, повідомив про те, що орендовані ___________________________ приміщення вже передані в оренду третім особам.

Крім цього, Відповідач звертає увагу суду, на те, що наявними доказами, нібито, підтверджується відсутність у Відповідача доступу до приміщень, в той час, як Позивач має вільний доступ до них.

На думку Відповідача, саме Позивач відмовляється від вчинення спільних дій, спрямованих на передачу раніше орендованого майна Відповідачем. Відповідач також вказує на те, що він не користується раніше орендованими приміщеннями після припинення дії Договору, у зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього подвійної орендної плати.

З такими твердженням Відповідача Позивач не погоджується з огляду на нижченаведені обставини.

__ жовтня 20__ року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № ___ (далі – Договір) строком на 2 роки (з __.__.20__ року до __.__.20__ року), який в подальшому був пролонгований на наступні 2 роки до 01.__.202_ року. Зазначені обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 0_.0_.202_ року у справі __________________ за позовом Приватного акціонерного товариства ____________________________до __________________про стягнення _______,72 грн., яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від __.__.202_ року по справі № __________________, а також Верховним Судом.

Крім цього, факт пролонгації Договору був встановлений також в рішенні Господарського суду міста Києва від __.0_.202_ року по справі № __________________, яке також було залишене без змін судом апеляційної інстанції.

Після 01.__.202_ року Сторонами не було досягнуто згоди стосовно продовження дії Договору, оскільки Відповідач тривалий час не сплачувала орендну плату, у зв’язку з чим дія Договору припинилася,  що також підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від __.0_.2024 року по справі № __________________, яким з Відповідача було стягнуто заборгованість з орендної плати за період з ________ 202_ року по жовтень 202_ року включно.

Зазначені обставини, в силу ч. 4 статті 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи та є обов’язковими для врахування судом під час вирішення даного спору.

Підпунктом 5.4.19. пункту 5.4. Договору передбачалось, що Орендар зобов’язується після припинення Договору повернути об’єкт оренди Орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент підписання сторонами Договору або компенсувати витрати у разі суттєвого погіршення приміщення.

Згідно пункту 11.1. Договору повернення об’єкта оренди здійснюється у день закінчення строку дії Договору, припинення Договору або розірвання Договору, та оформляється відповідним Актом здачі-приймання, який складається Орендодавцем та підписується сторонами.

Згідно п. 11.3. Договору у разі безпідставної відмови Орендаря від звільнення орендованого приміщення або відмови без поважних причин у 10-денний строк з моменту припинення Договору підписати складений Орендодавцем акт здачі-приймання, вважається, що Орендар фактично продовжує користуватися об’єктом оренди та зобов’язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату в подвійному розмірі в порядку і на умовах, визначених Договором, включно до моменту фактичного звільнення приміщення або підписання Акту здачі-приймання, та несе відповідальність відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 11.4. Договору визначено, що у разі наявності заборгованості Орендаря, зокрема, з орендної плати, компенсації комунальних і експлуатаційних послуг тощо, Орендар зобов’язаний сплатити суму боргу до підписання Сторонами Акту здачі-приймання об’єкта оренди з урахуванням усіх поточних нарахувань та штрафних санкцій.

Пунктом 11.8. Договору сторони також передбачили, що об’єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту фактичного повернення приміщення (об’єкта оренди) та підписання Сторонами Акту здачі-приймання об’єкта оренди.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами Договору саме на Відповідача покладений обов’язок повернути приміщення у 10-денний строк з моменту припинення договору. При цьому приміщення вважається повернутим саме з моменту фактичного повернення та підписання Акту здачі-приймання об’єкта оренди. Документом, що підтверджує факт повернення приміщення з оренди є підписаний сторонами Акт.

Вищезазначені умови Договору узгоджуються з приписами статей 785 та 795 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, саме на Відповідача як законом, так і договором покладено обов’язок повернути об’єкт оренди після закінчення строку дії договору. Об’єкт оренди вважається повернутим з моменту фактичного повернення об’єкта оренди та підписання акту здачі-приймання об’єкта оренди.

Отже, для того аби обов’язок з повернення об’єкта оренди вважався виконаним Відповідачем, він був зобов’язаний повернути об’єкт оренди та підписати відповідний акт здачі-приймання.

Підписання акту здачі-приймання засвідчує факт повернення об’єкта оренди.

В свою чергу акт здачі-приймання об’єкта оренди, за умовами Договору, може бути підписаний лише після того, як Відповідач погасить існуючу в нього заборгованість.

Відповідно до ч. 2 статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 статті 6 ЦК України).

Таким чином сторони в договорі мають право врегулювати свої відносини, якщо вони не врегульовані актами цивільного законодавства або відступити від положень актів цивільного законодавства, крім випадку, якщо такими актами встановлена неможливість відступлення від їх приписів.

Враховуючи вищезазначений принцип свободи договору, Позивач та Відповідач досягли домовленості в договорі, про те, що приміщення вважається повернутим з моменту його фактичної передачі та підписання акту здачі-приймання,

В той же час умовою підписання акту здачі-приймання приміщення Сторони визначили відсутність у Відповідача заборгованості за Договором, що не суперечить вимогам ЦК України або ГК України.

Як було зазначено, Договір, укладений між Позивачем та Відповідачем, діяв до 01.__.202_ року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від __.0_.202_ року по справі № __________________ з Відповідача було стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі _______00 грн, інфляційні втрати у сумі _______, 25 грн., 3% річних у сумі _______, 16 грн., пеню у сумі __________,92 грн., неустойку у сумі __________, 02 грн..

Зазначена заборгованість з орендної плати була стягнута з Відповідача за період з серпня 202_ року по 01.__.202_ року.

Крім цього, судом було стягнуто також неустойку у вигляді подвійної орендної плати за неповернення приміщення після 01.__.202_ року в сумі _____, 02 грн., яка була нарахована за період з 01.__.202_ року по __.01.2024 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від __.__.2024 року зазначене рішення було залишене без змін, у зв’язку з чим воно набуло чинності.

Враховуючи вищенаведене, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що, починаючи з _________ 202_ року по 01.___.202_ року у Відповідача виникла непогашена заборгованість за Договором, яку Відповідач в добровільному порядку погашати відмовляється, у зв’язку з чим Позивач звертався до суду.

__.__.2024 року рішення  Господарського суду міста Києва від __.__.2024 року по справі № __________________ набрало законної сили, а отже факт наявності у Відповідача заборгованості підтверджений рішенням суду і не підлягає доказуванню.

Відповідно, той факт, що станом на __.___.2024 року у Відповідача існувала непогашена заборгованість перед Позивачем, не підлягає доведенню.

___.__.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява, подана Позивачем по даній справі.

Таким чином, як на момент подання даного позову, так і на момент подання цієї відповіді на відзив, у Відповідача наявна заборгованість за Договором оренди, підтвердження рішенням Господарського суду міста Києва, що набрало законної сили.

Згідно обставин, які були встановлені рішенням Господарського суду м. Києві від ___.___.2024 по справі № __________________, «Договір оренди діяв до __.___.202_, то, відповідно до п. 4.1. договору оренди відповідач за первісним позовом зобов`язаний був сплачувати позивачу орендну плату в розмірі, передбаченому у додатках № 1, 2 до цього договору.

          Отже, оскільки договір оренди №____ від ___.___.20___ був поновленим до 0_.___.202_, докази повернення орендованого приміщення орендодавцю у матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про наявність у ________________________________________ обов`язку сплатити орендну плату за договором за період з _______ 202_ року по _______ 202_ року».

          Неналежне виконання  ________________________________________ зобов`язання зі сплати заборгованості за період з ____________ 202_ року по ____________ 202_ року у розмірі ________,00 грн підтверджується матеріалами справи».

          Таким чином рішенням суду, що набрало законної сили, було встановлено факт порушення умов Договору оренди, укладеного між Сторонами, саме з вини Відповідача, оскільки __________________ не виконувала покладеного на неї обов’язку стосовно сплати орендної плати.

Зазначені обставини підтверджують, що саме Відповідач винна у неповерненні об’єкта оренди після закінчення строку дії Договору, оскільки на момент припинення дії Договору 01.__.202_ року в неї існувала непогашена заборгованість за оренду, що унеможливлює підписання акту здачі-приймання приміщення за умовами Договору, після підписання якого, за умовами Договору, Відповідач вважається таким, що виконав обов’язок з повернення об’єкта оренди.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що Відповідач мав можливість передати Позивачу приміщення за актом здачі-приймання в день закінчення строку дії Договору оренди, якби належним чином виконував умови Договору та сплачував орендну плату, однак, не бажаючи погашати заборгованість, та маючи намір уникнути господарсько-правової відповідальності, Відповідач умисно не виконав зазначеного обов’язку. Замість цього Відповідач звернувся до Позивача із безпідставним зустрічним позовом у справі № __________________, у якому намагався довести, що дія Договору оренди припинилася ще на початку 2022 року, достеменно знаючи, що преюдиційним судовим рішенням по справі № __________________ був встановлений факт пролонгації дії Договору до 01.__.202_ року.

Вважаємо, що невиконання Відповідачем обов’язків за Договором, підтверджене рішенням суду, що за умовами Договору унеможливлює підписання акту здачі-приймання,  свідчить про наявність вини Відповідача у несвоєчасному поверненні об’єкта оренди. Крім цього, Відповідач не був позбавлений права погасити заборгованість з орендної плати, після чого був би підписаний акт здачі-приймання об’єкта оренди, чого не зробив, чим також підтверджується, що він мав можливість повернути об’єкт оренди, був ознайомлений з умовами Договору, але не зробив цього через небажання погашати заборгованість.

Відповідно до ч. 1 статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 526 ЦК України виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

          Відповідно до ч. 1 статті 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 статті 615 ЦК України).

Враховуючи зазначене, Відповідач був зобов’язаний належним чином виконувати умови Договору. При цьому Договором обумовлювалось, що підписання акту здачі-приймання приміщення відбувається лише після погашення заборгованості з орендної плати. Тобто, обов’язок Позивача прийняти орендоване приміщення з орендного користування залежить від виконання Відповідачем обов’язку з погашення усієї існуючої заборгованості до моменту підписання акту здачі-приймання.

В свою чергу наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт невиконання Відповідачем обов’язку зі сплати орендної плати, а отже неповернення об’єкта оренди обумовлене саме винними діями Відповідача та порушенням ним взятих на себе зобов’язань.

Згідно ч. 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання (ч. 2 статті 614 ЦК України).

Отже саме Відповідач повинен довести відсутність його вини у несвоєчасному поверненні об’єкта оренди, а також надати докази вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Натомість Позивач вважає, що Відповідачем не доведено відсутності його вини у несвоєчасному поверненні об’єкта оренди з користування.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача з позовами про стягнення заборгованості з орендної плати, що спростовує доводи останнього про те, що Позивач не вчиняв жодних дій і у період з лютого 2022 року із будь-якими запереченнями чи претензіями щодо оплати послуг до Відповідача не звертався.

Не є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання доводи про те, що Позивач ніколи не надсилав йому Акту здачі-приймання приміщення.

Як вже зазначалось, за умовами Договору, а також чинного законодавства обов’язок повернути об’єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди покладений саме на орендаря, а не на орендодавця.

Дійсно пунктом 11.1. Договору оренди передбачено повернення об’єкта оренди здійснюється у день закінчення строку дії Договору, припинення Договору або розірвання Договору та оформляється відповідним Актом здачі-приймання, який складається Орендодавцем та підписується сторонами.

Таким чином, складання акту здачі-приймання засвідчує факт повернення об’єкта оренди.

Виходячи з умов Договору, також статті 785 ЦК України, задля того, аби підписати акт здачі-приймання об’єкта оренди, Відповідач спочатку має ініціювати перед Позивачем таке повернення, а також погасити існуючу в нього заборгованість з орендної плати.

Доказів погашення заборгованості за Договором Відповідачем не надано. Докази будь-яких звернень Відповідача до Позивача, у яких він повідомляє Позивача про намір повернути об’єкт оренди також не надано.

Таким чином Відповідач не довів, що він ініціював перед Позивачем повернення об’єкта оренди, у зв’язку з чим у Позивача не було правових підстав для складання акту здачі-приймання орендованого приміщення, оскільки Відповідач не звертався до Позивача з приводу його повернення з оренди.

Навпаки, саме Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами погасити заборгованість та з’явитись для підписання акту здачі-приймання приміщення.

Не спростовують вини Відповідача в порушенні обов’язку щодо повернення об’єкта оренди також доводи про те, що він не отримував повідомлення від __.__.202_ року № __-__/___, в якому Позивач повідомляв про необхідність прибуття для підписання акту здачі-приймання та огляду приміщення від __.__.202_ року, а акт здачі приміщення був складений, нібито, неуповноваженими особами без присутності Позивача.

Як було зазначено, 01.__.202_ року строк дії Договору оренди припнився, оскільки Відповідач не вносить орендної плати.

У зв’язку з цим __.__.202_ року комісією Позивача був складений акт огляду приміщення, яке орендувалось Відповідачем, та встановлено наявність в ньому майна, що свідчить про те, що Відповідач не звільнив приміщення та зберігає в ньому майно, а отже використовує його.

Слід зазначити, що Господарським судом міста Києва в рішенні по справі № __________________ від __.__.2024 року вже надавалась оцінка зазначеним аргументам, в ході чого судом було встановлено, що в матеріалах справи містяться належні докази направлення такого листа (опис вкладення у цінний лист від __.__.2024 року, фіскальний чек про оплату поштових послуг, накладна №______________________) додані позивачем до позову, а отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

При цьому рішенням Господарського суду міста Києва від ___.__.2024 року по справі № __________________ встановлено, що «__.__.202_ комісією __________________________ був складений акт огляду приміщення, яке орендувалось відповідачем, та встановлено наявність в ньому майна, що свідчить про те, що __________________ не звільнила орендоване приміщення».

Таким чином, той факт, що Відповідач не звільнила орендовані приміщення після закінчення строку дії Договору оренди, був встановлений під час розгляду справи № __________________, та не потребує повторного доведення.

Доводи Відповідача про те, що акт огляду приміщення від __.__.202) року був складений неуповноваженими особами взагалі нічим не обґрунтовані, а отже є безпідставними. Тим більше в ході розгляду справи № __________________ ухвалою суду від __.__.2024 року у Позивача за клопотанням Відповідача витребовувались та досліджувались в судовому засіданні накази про призначення на посаду начальника відділу оренди _______________, головного інженера __________________, начальника ___________________; копії посадових інструкцій начальника відділу оренди___________________________, головного інженера_____________________, начальника_________________________. Саме ці особи підписали складений акт огляду приміщення.

При цьому немає жодного значення для вирішення даного спору належить це майно Відповідачу на праві власності або перебуває в її користуванні тощо, адже по закінченні строку дії Договору оренди Відповідач мала звільнити орендовані приміщення та передати їх Позивачу в підтвердження чого мав бути складений відповідний акт.

Не спростовують вини Відповідача у неповерненні орендованого приміщення також доводи останнього про те, що його не допускають на територію ____________________________для проведення огляду раніше орендованого приміщення.

Зокрема, на підтвердження зазначених обставин Відповідач надає складені акти про відсутність доступу, датовані __.__.2024 року, __.__.2024 року та __.__.2024 року.

Зі змісту акту про відсутність доступу від __.__.2024 року, складеного ___________________________, а також особами на ім’я __________________________, ___________________________, вбачається, що зазначеними особами було встановлено, що «на територію  ____________________________відсутній вільний доступ. Уповноважені особи  ____________________________відмовились з’явитись та надати такий доступ до приміщень, які раніше орендувала __________________ з метою їх огляду, встановлення в них будь-якого майна та складення відповідного акту».

Тобто з вищезазначеного Акту, складеного Відповідачем та ще двома невідомими особами, які не мають жодного відношення до укладеного між сторонами справи Договору та до орендованих Відповідачем приміщень, вбачається, що __________________ з’явилась на прохідній ____________________________та, нібито, вимагала надати їй доступ до приміщень, які вона орендувала раніше, з метою їх огляду, встановлення в них будь-якого майна та складання акту.

Проте, з доданого до Акту від __.__.2024 року відеозапису не підтверджується тих обставин, на які посилається Відповідач.

Зокрема, на відео, яке, як стверджує Відповідач, було зняте __.__.2024 року, Відповідач, зі своїм адвокатом прийшли на прохідну ____________________, повідомили, що керівництво________________________, нібито, викликало їх, та просили охорону пропустити їх. При цьому на відео не зафіксовано, з якою конкретно метою і куди саме вона мала намір потрапити на території __________________________________. На відео не зафіксовано, що __________________ має намір передати приміщення за актом здачі-приймання, сплатити заборгованість за Договором.

На відео __________________ не повідомляє про те, що вона просить доступ до орендованих нею приміщень, що вона хоче їх оглянути і на якій підставі вона цього вимагає.

При цьому про необхідність явки Відповідача __.__.202_ року ______________ Позивач не повідомляв і не викликав її, в той час, як адвокат __________________на відео чомусь стверджує, що вони з’явились на виклик керівництва __________________________________.

На 10 хвилині відеозапису охоронець просить представника Відповідача почекати, у відповідь на що представник Відповідача ставить охоронця перед фактом, що вони будуть чекати ще 5 хвилин і якщо до них ніхто не вийде, то вони просто поїдуть. В подальшому на відео зафіксований процес складання акту.

Таким чином, зазначений акт не відповідає інформації, що зафіксована на відеозаписі, оскільки з неї не вбачається, що Відповідач просила надати їй доступ до раніше орендованих приміщень, оглянути їх, сплатити заборгованість, повернути приміщення за актом приймання-передачі тощо. На відео зафіксовано лише як Відповідач з представником та ще однією невідомою особою з’явились на прохідну  ____________________________та без попереднього погодження керівництва намагались потрапити на територію без пояснення будь-яких причин. При цьому на відео також видно, що Відповідач не дочекалась виходу представників __________________________________, хоча охоронець просив представника Відповідача почекати.

Позивач, зі свого боку, за даним фактом теж склав акт, згідно якого __.__.2024 року за адресою місцезнаходження Позивача прибув представник __________________________________. Оскільки представником не було надано доказів погашення ___________________________ заборгованості, що виникла в неї за Договором оренди  нежитлового приміщення № ____ від __.__.20__ року, яка станом на __.___.2024 року становить _______________, 15 грн., керівництво ____________________________вирішило перевірити інформацію про погашення заборгованості.

Не дочекавшись результатів перевірки погашення ___________________________ заборгованості за Договором оренди  нежитлового приміщення __________________________________року, представник __________________поїхав у невідомому напрямку без будь-яких пояснень.

По даному факту __.__.202_ року комісією ____________________________був складений відповідний акт, копія якого додається до цієї відповіді на відзив.

Крім того, на відеозаписі, який додається Відповідачем до акту від __.__.202_ року зафіксовано Відповідача, її представника та ще якась невідома особа здійснює відеозапис на камеру телефону.

Проте в акті, окрім __________________поставили підпис також __________________та __________________. Однак на відеозаписі не зафіксовано, що саме ці особи були присутніми, на відео їхніх обличь не зафіксовано. Таким чином Відповідач не довела, що __________________ та __________________були свідками тих подій, які мали місце __.__.202_ року, а також не пояснила яке вони взагалі мають відношення до спору, який виник між сторонами.

Таким чином, вважаємо акт та відеозапис від __.__.202_ року неналежними доказами, оскільки інформація, зафіксована на відео, не підтверджує обставин, про які зазначено в акті. Крім того акт підписаний двома невідомими особами, присутність яких не підтверджується наданим Відповідачем відеозаписом.

Наданий Відповідачем Акт від __.__.202_ року також не може бути належним доказом відсутності вини Відповідача у несвоєчасному поверненні орендованих приміщень з огляду на нижченаведені підстави.

Зокрема, в акті від __.__.202_ року, наданого Відповідачем, зазначено, що __.__.202_ року Відповідач прибула на територію __________________________________, до якої відсутній вільний доступ, а представник  ____________________________відмовився надавати доступ до приміщень, які раніше орендувала __________________, оглядати його та складати будь-який акт. Зазначений акт знову підписаний Відповідачем, __________________________________та _____________________________.

До зазначеного Акту також додається відеозапис.

На зазначеному відеозаписі зафіксовано, що на прохідну  ____________________________з’явились Відповідач та її представник. На 12 хвилині відеозапису зафіксовано, як до Відповідача вийшов представник __________________________________, який повідомив, що зараз до них вийде адвокат _______________________ (представник __________________________________) та все пояснить. В подальшому між представником Відповідача та представником ____________________________відбувається суперечка стосовно повноважень та здійснення Відповідачем відеофіксації, що не має значення для справи.

При цьому на відео не зафіксовано, що___________________ не пропускав Відповідача та її представника на територію __________________________________.

На ___ хвилині 50 секунді відеозапису зафіксовано, що підійшли представники Позивача – адвокат________________ та адвокат _______________________

На ___ хвилині 50 секунді адвокат_________________ повідомляє, що вони прибули для того, щоб оглянути раніше орендовані ___________________________ приміщення на предмет наявності в ньому речей, належних Відповідачу, а також зазначає складання відповідного документу.

На __ хв. 49 секунді відеозапису, адвокат _______________________ запитує представника Відповідача про те, чи оплатили вони заборгованість за договором оренди, на що представник __________________ почав розповідати про те, що на території  ____________________________відсутні речі, належні __________________

На __ хвилині відеозапису _______________________ знову запитує у представника Відповідача, чи будуть вони підписувати акт здачі-приймання приміщення, на що ______________ ідповідає, що їм треба розглянути те, що в ньому написано, оглянути приміщення.

На повторне запитання _______________________ стосовно того, чи сплатила Відповідач заборгованість за Договором (__ хв. 10 сек.), ______________ відповів, що вони вважають, що жодної заборгованості у __________________немає.

Адвокатом _______________________ було повідомлено, що згідно умов Договору акт здачі-приймання може бути підписаний лише після сплати заборгованості та запропоновано показати довідку про сплату такої заборгованості.

Однак жодних доказів сплати заборгованості ані Відповідачем, ані її представником не було надано. В подальшому відбувається розмова адвоката_____________ та представника  ____________________________ ______________., у якій __________________ повідомляє, що вона не має ніякої заборгованості перед Позивачем, що не відповідає дійсності, оскільки в подальшому така заборгованість була стягнута з неї за рішення суду від __.__.2024 року у справі № __________________.

У зв’язку з несплатою ___________________________ заборгованості за Договором оренди __________________________________року __.__.202_ року акт здачі-приймання приміщення не був підписаний.

По факту зазначеної події, комісією  ____________________________був знову складений відповідний Акт, який додавався разом з позовною заявою.

Таким чином, зазначений акт, наданий Відповідачем, підтверджує, що __________________ відмовлялась добровільно виконувати зобов’язання зі сплати заборгованості з орендної плати, наявність якого в подальшому була підтверджена рішенням суду, що доводить вину Відповідача у неповерненні об’єкта оренди після закінчення дії Договору.

В той же час на відео зафіксовано, що Відповідач не виражала намір передати приміщення за актом здачі-приймання, погасити заборгованість. Відповідач та її представник лише хотіли здійснити якесь обстеження приміщень, яке умовами Договору не передбачене, у зв’язку з чим їм було обґрунтовано відмовлено, у зв’язку чим вважаємо зазначений Акт неналежним доказом.

__ _________ 2024 року Відповідачем знову було складено акт про те, що її не було допущено на територію  ____________________________для проведення огляду приміщень та встановлення належності рухомого майна, яке в них знаходиться.

На відеозаписі, який зроблений до зазначеного Акту, зафіксовано, як охоронець  ____________________________просить представника Відповідача зателефонувати керівництву за номером мобільного телефону, на що представник наполягає на тому, що він хоче аби покликали кого-небудь з керівництва  ____________________________і він не бажає нікому телефонувати.

В подальшому на відео зафіксовано, як представник Відповідача диктує текст акту про те, що їх не допустили на територію, щоб оглянути приміщення, в яких, нібито знаходяться речі __________________________________,   який не відповідає відображеній на відео інформації, оскільки з моменту прибуття Відповідач та її представник не повідомляли, що вони просять надати їм доступ до приміщень для їхнього огляду, а лише стверджували про те, що вони з’явились на виклик керівництва __________________________________.

Звертаємо увагу суду, що в черговий раз Відповідач хоче здійснити якесь обстеження приміщень, чого умовами Договору не передбачено.

В той же час на відео не зафіксовано наміру відповідача передати приміщення за актом здачі-приймання, сплатити заборгованість, що свідчить про наявність вини Відповідача у неповерненні майна.

В свою чергу, згідно повідомлення № _, яке направлялось Позивачем Відповідачу, та міститься в матеріалах справи, вбачається, що Позивач пропонував Відповідачу погасити заборгованість за Договором та прибути для підписання акту здачі-приймання приміщення.

Доказів сплати заборгованості Відповідачем до суду не надано.

Таким чином, вважаємо, що надані Відповідачем Акти та відеозаписи не спростовують вини Відповідача у неповерненні орендованого майна.

Посилання Відповідача на те, що Позивачем не було надано до суду документів, які підтверджують право власності __________________на майно, яке знаходиться в раніше орендованих нею приміщеннях також не спростовують вини Відповідача у неповерненні об’єкта оренди, оскільки Позивач не може мати в своєму розпорядженні правовстановлюючі документи на майно, яке йому не належить.

Крім того, як було зазначено для застосування відповідальності за Договором не обов’язково аби майно, яке знаходиться в орендованих приміщеннях, обов’язково належало саме Відповідачу. Воно може перебувати в її користуванні, або ж на нього може не бути правовстановлюючих документів. Однак факт знаходження такого майна в орендованих Відповідачем приміщеннях свідчить також про невиконання нею обов’язку щодо звільнення таких приміщень після закінчення Договору.

Звертаємо також увагу суду на те, що Відповідач повідомляє неправдиву інформацію стосовно того, що представник Позивача адвокат ______________., нібито, визнав під час розгляду справи № __________________ факт того, що приміщення, які орендувались ___________________________, вже здані в оренду третім особам.

Предметом спору по справі № __________________ була вимога __________________до  ____________________________про зобов`язання останнього надати Товариству з обмеженою відповідальністю ____________________________________________________________________ доступ до приміщень, площею ___ м 2 , офіс виробництво корпус № _, літера “_”, що знаходяться за адресою: ______________________________________________.

В подальшому ___________________________ було подано заяву про зміну предмета позову № ___/__-К, у якій позивач просив суд витребувати на його користь у відповідача брухт дорогоцінного металу на загальну вартість _____________,76 грн.

За обставинами вказаної справи __________________ стверджувала, що в приміщеннях, які орендувались __________________________________, знаходиться належне їй майно, до якого в неї немає доступу, у зв’язку з чим просила витребувати у  ____________________________брухт дорогоцінних металів, який, за її словами, зберігався в приміщеннях, що раніше орендувались __________________________________.

В то же час, згідно умов Договору оренди, що укладений між Позивачем та Відповідачем у цій справі, __________________ орендувала приміщення площею __ кв. м. за адресою: __________________________________. Тобто, приміщення, орендовані Відповідачем за Договором, та приміщення, про які йде мова у справі № __________________, є різними приміщеннями.

Тобто справа № __________________ не стосувалась приміщень, які орендувались ___________________________, і судом не встановлювались будь-які факти стосовно передачу зазначеного приміщення в оренду третім особам.

При цьому Відповідач намагається ввести суд в оману, вказуючи, що представник Відповідача визнав факт передачі в оренду приміщень, які орендувались ___________________________ в ході судового засідання по справі № __________________.

На 31 хвилині відеозапису судового засідання по справі № __________________ суддя запитав представника  ____________________________- адвоката____________________: «що з цими приміщеннями на сьогоднішній день?». При цьому мова йшла саме про приміщення, які орендувались __________________________________, оскільки в ході розгляду справи __________________ стверджувала про те, що саме в них зберігається брухт ювелірних виробів.

У відповідь на зазначене запитання адвокат ______________________ повідомив: «якщо я правильно пам’ятаю, вони вже здаються в оренду». При цьому адвокат ________________ не стверджував, що саме так і є, а звернув увагу на те, що йому достеменно така інформація не відома.

З цього відеозапису неможливо зрозуміти про які саме приміщення взагалі йде мова.

В той же час представник Позивача категорично заперечує, що під час судового засідання по справі №  __________________ він стверджував, що саме орендовані ___________________________ приміщення були передані в оренду, адже в цій справі вони не були предметом спору.

Враховуючи вищезазначене, вважаємо, що наданий Відповідачем відеозапису судового засідання по іншій справі, не стосується предмету доказування у даній справі, а отже не є належним доказом.

Крім цього, вважаємо також неналежним доказом наданий Відповідачем акт від 1____.202_ року, оскільки він не стосується спірного у даній справі періоду, адже Позивач просить стягнути неустойку у вигляді подвійної орендної плати за 2024 рік, в той час, як акт складений __.__.202_ року і стосується витребування ___________________________ у Позивача брухту ювелірних виробів, що було предметом розгляду по справі №  __________________, за результатами якого у задоволенні позову __________________було відмовлено.

На підставі зазначеного, вважаємо, що Відповідачем не надано доказів на спростування його вини у неповерненні об’єкта оренди після закінчення строку дії Договору, у зв’язку з чим вимоги Позивача є обґрунтованими.

Крім того, як було зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва від __.__.2024 року по справі № __________________ встановлено, що «наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт неповернення відповідачем за первісним позовом об`єкту оренди орендодавцю. Акт повернення орендованого приміщення у матеріалах справи відсутній та такого акту відповідачем, як і інших доказів на підтвердження повернення орендованого приміщення, суду не надано.

Судом враховано, що __.__.2024 комісією _______________________ був складений акт огляду приміщення, яке орендувалось відповідачем, та встановлено наявність в ньому майна, що свідчить про те, що __________________ не звільнила орендоване приміщення».

Таким чином, Господарський суд міста Києва встановив, що саме з вини __________________орендовані приміщення не було повернути орендодавцю.

2. Стосовно доводів про суперечливу поведінку Позивача.

Відповідач стверджує, що у повідомленні №_ від __.__.2024 вих. №__-__/24 зазначається, що відповідачу нараховуються штрафні санкції за те, що нею не було передано приміщення за актом приймання-передачі та одночасно зазначається, що такий акт буде підписаний за умови повної сплати таких штрафних санкцій, які є спірними та неузгодженими, при цьому Приватне акціонерне товариство ____________________________має повний доступ до раніше орендованого нею приміщення, що підтверджується актом від __.__.2024, який складений самим _______________________________.

На думку Відповідача про суперечливу поведінку позивача свідчать й інші докази по справі, а саме: акт від __.__.202_ з додатком (відеозйомкою), на якій зафіксовано, як представники позивача відмовляються підписати акт здачі-приймання приміщення; повідомлення №_ від __.__.2024 №__-__/24, в якому зазначається, що акт здачі-приймання

приміщення буде підписаний за умови повної сплати нарахованих штрафних санкцій, які є спірними; повідомлення №_ від __.__.2024 №__-__/24 з аналогічним змістом; акт від __.__.202_, який складений представниками_____________________________________, в якому зазначається про непідписання акту здачі-приймання приміщення позивачем.

Проте, як було зазначено вище, такий порядок передачі приміщення передбачений умовами Договору, що укладений між Сторонами, на які Відповідач добровільно погодилась. Зазначений договір недійсним в судовому порядку не визнавався. Зазначені умови також не суперечить вимогам діючого законодавства. У зв’язку з цим Відповідач зобов’язана погасити існуючу заборгованість до підписання акту здачі-приймання приміщення з огляду на що доводи з приводу суперечливої поведінки є безпідставними.

Більше того, жодним доказом, наданим Відповідачем, не підтверджується, що вони вчиняла будь-які дії направлені на повернення приміщення або підписання акту здачі-приймання, а лише намагалась оглянути приміщення, заперечуючи наявність в неї заборгованості.

Отже доводи Відповідача про суперечливу поведінку Позивача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

3. Стосовно заперечень Відповідача відносно витрат на правничу допомогу, заявлених Позивачем до відшкодування.

Відповідач заперечує проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу в розмірі __000 грн., стверджуючи, що вони є недоведеними та завищеними.

В той же час зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивач повідомляв суд про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані ним протягом 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що заперечення Відповідача стосовно заявлених Позивачем до відшкодування судових витрат є передчасними.

Крім того повідомляємо суд, що докази понесення судових витрат разом з розрахунком будуть надані Позивачем додатково.

4. Стосовно заявленого Відповідачем до відшкодування розміру судових витрат.

У поданому відзиві Відповідач стверджує, що розмір витрат на правову допомогу, які Відповідач поніс у зв’язку із розглядом справи, становить ___ 000 гривень.

Однак, жодних доказів в підтвердження цих обставин Відповідач не надав.

Таким чином заявлений розмір витрат на правничу допомогу є недоведеним. Оскільки будь-які документи, які обумовлюють заявлений Відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відсутні, заперечення щодо них будуть надані Позивачем після подання Відповідачем відповідних документів.

Крім того вважаємо такий розмір витрат завищеним та не узгоджується зі складністю даної справи, у зв’язку з чим Позивач просить суд зменшити їх розмір до _ 000 грн. у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.

Більш детальні заперечення стосовно заявлених Відповідачем до відшкодування судових витрат будуть надані суду після подання Відповідачем відповідних доказів на підтвердження понесення таких витрат.

5. Стосовно поставлених Відповідачем у відзиві питань до Позивача.

Згідно ч. 3 статті 90 ГПК України Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи – фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, – за п’ять днів до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Враховуючи зазначене, відповіді на поставлені питання будуть надані додатково в окремій заяві свідка.

6. Стосовно поновлення строку для подання доказів.

Відповідно до ч. 2 статті 80 ГПК України Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За ч. 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 1 та ч. 6  статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

У поданому відзиві Відповідачем надається суду акт про недопуск до приміщення від __.__.202_ року, на який він посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог.

Однак Позивачем в цей день також був складений Акт, в якому зафіксовано обставини, які спростовують твердження Відповідача.

Зазначений акт не міг бути поданий раніше, оскільки Позивач не мав можливості передбачити доводи Відповідача та докази, які будуть подаватися ним на спростування заявлених позовних вимог.

Лише після отримання відзиву виникла така необхідність, оскільки складений Позивачем Акт від __.__.202_ року має істотне значення для вирішення справи та спростування доводів Відповідача. У зв’язку з цим існує необхідність в поновлення строку для подання доказів.

Крім цього, вважаємо за необхідне долучити до матеріалів справи також копію рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року по справі № __________________ за позовом __________________до  ____________________________про витребування брухту ювелірних виробів.

Зазначене рішення має значення для розгляду справи, оскільки Відповідач стверджує, що в ході зазначеної справи представник Позивача, нібито, визнав факт передачі в оренду приміщень, які орендувалися ___________________________, що не відповідає дійсності, оскільки ця справа взагалі не стосувалася приміщень, які орендуються ___________________________

У зв’язку з цим, вважаємо за необхідне долучити до матеріалів справи рішення по справі № __________________ для встановлення предмету та підстав позову, що були предмето розгляду.

Можливості подати зазначене рішення раніше у Позивача не було, оскільки Позивач не міг передбачити, що Відповідач буде посилатись на зазначену справу для спростування заявлених позовних вимог. У зв’язку з чим причини пропуску строку для подання доказів є поважними.

Крім цього, зазначене рішення міститься в загальному доступі в ЄДРСР.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 41, 42, 45, 56, 58, 60, 61, 161, 165, 166 ГПК України, –

ПРОСИМО СУД:

 

1. Поновити Приватному акціонерному товариству ____________________________строк для подання доказів по справі.
2. Приєднати до матеріалів справи наступні документи:

• Копію акту від __.__.202_ року, складеного комісією __________________________________;
• Копію рішення Господарського суду міста Києва від від __.__.202_ року по справі № __________________;

3. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ____________________________задовольнити в повному обсязі.

 

Додатки:

 

1. Копія акту від __.__.202_ року;
2. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
3. Ордер на надання правничої допомоги;
4. Докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача (для суду).

 

 

__.__.2024 року

 

Представник позивача                                         __________________