Житомирський окружний адміністративний суд

10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23

Позивач: __________________________________________

РНОКПП: _________________

Місце проживання: ___________________________

Тел.:

Електронна пошта:

Електронний кабінет: відсутній

Представник позивача: _______________________

РНОКПП: _________________

Поштова адреса: ______________________________

Тел.: ________________________

Електронна пошта: ____________________________

Електронний кабінет: наявний

Відповідач 1: Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області

Код ЄДРПОУ: _________________

Місцезнаходження: ____________________________

Тел.: ________________________________

Електронна пошта: ____________________

Електронний кабінет: наявний

Відповідач 2: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві

Ко ЄДРПОУ: _____________

Місцезнаходження: ___________________________

Тел.: ____________________

Електронна пошта: _____________________

Електронний кабінет: наявний

 

Ціна позову: позов немайнового характеру

Судовий збір: на підставі п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

__________________________________________ (далі – Позивач) є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), оскільки має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, а також ІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві (далі – Відповідач 2) та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

__ березня 202_ року Позивач звернувся до Відповідача 2 із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи 19__ – 19__ р.р., виданих комунальною установою ____________________________________________ (далі – заява).

До заяви Позивачем було додано, зокрема, наступні довідки:

• довідку про заробітну плату від __.__.202_ року № 01-__/__ за період з __.__.19__ року по __.__.19__ року, видану Комунальною установою ____ Київської області;
• довідку про заробітну плату від __.__.202_ року № 01-__/__ за період з __.__.19__ по __.__.19__ року, видану Комунальною установою __________________________________________ Київської області;
• довідку про періоди роботи від __.__.202_ року № 01-__/__ за період з 01.01.19__ року по 31.12.19__ року, видану Комунальною установою __________________________________________ Київської області;

Зазначена заява була прийнята Відповідачем 2, зареєстрована за № ____ та за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у ______________ області (далі – Відповідач 1).

За результатами розгляду заяви Позивача, Відповідачем 1 було прийняте рішення від __.__.202_ року № ________________ «Про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – рішення).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що відмова в перерахунку пенсії обґрунтована тим, що провести перерахунок немає можливості, оскільки довідки про заробітну плату, надані Позивачем, не підтверджені первинними документами.

З вищезазначеним рішенням Відповідача 1 про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням наданих Позивачем довідок про заробітну плату Позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на нижченаведені підстави.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі – Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Згідно з ч.1 ст. 43 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі – Закон № 1058-IV) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV, звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У свою чергу, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон №796-XII)

Статтею 1 Закону №796-ХІІ передбачений захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 54 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 15 цього ж Закону визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення – органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону №796-ХІІ визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі – Порядок № 1210).

Згідно п.1 Порядку №1210, за бажанням осіб пенсії можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків.

При цьому, у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період, а розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 – 1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців (п. 8 Порядку №1210).

Пункт 9 вказаного Порядку містить формулу, за якою визначаються пенсії по інвалідності, і ця формула враховує й заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках. Зокрема,  пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П розмір пенсії; Зс середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; Кзс середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс= Ск/К, де Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + … + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К – кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, …, Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз = Зв/Зсм, де Кз – коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв – сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм – показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 “Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.

Отже, з вищезазначених формул, вбачається, що розмір заробітної плати, яку особа отримувала, працюючи в зоні відчуження, впливає на розмір пенсії, яка призначається такі особі.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах за відповідний період. Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтверджені нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Як вбачається з наданих Позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії довідками, вони були видані Комунальною установою Іванківської селищної ради «Трудовий архів».

Листом від __.__.202_ року № __-__-__ Комунальною установою ___________ ради «Трудовий архів» було повідомлено, що у документах архівного фонду «Житлово-комунальне управління» (_________) м. __________ Київської області є відомості про роботу ___________________________.

• Табель обліку робочого часу за______________ року _____________________;
• Табель обліку робочого часу за _____________ року _____________________;
• Табель обліку робочого часу за квітень 19__ року _____________________;
• Табель обліку робочого часу за травень 19__ року _____________________;

 

Разом з довідками Позивачу також були подані копії табелів обліку робочого часу, на підставі яких зазначені довідки були видані.

В самих довідках також наявні посилання на документи, на підставі яких їх було сформовано та видано Позивачу.

Відмовляючи в перерахунку пенсії, Відповідач 1 зазначив, що надані довідки не підтверджені первинними документами.

Однак органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 291/99/17 від 21 лютого 2020 року, №560/123/21 від 04 липня 2023 року та Сьомого апеляційного адміністративного суду №560/6243/22 від 13 лютого 2023 року, №560/6852/22 від 26 квітня 2023 року.

При цьому позивач як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

У свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства та відсутність первинної документації на зберіганні у архіві підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.

Неможливість перевірки відповідачем відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17.

Таким чином особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.

З оскаржуваного рішення Відповідача 1 не вбачається, що ним здійснювались будь- які перевірки інформації, яка була надана Позивачем у довідках, не витребовувались первинні документи, на підставі яких зазначені довідки були видані.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З оскаржуваного рішення не вбачається, чи був Відповідачем 1 проведений всебічний, повний і об`єктивний розгляду всіх поданих документів для перерахунку пенсії.

З огляду на зазначене, оскаржуване рішення Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним порушуються майнові права Позивача, а також права Позивача на соціальне забезпечення

Відповідно до  статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 4 ч. 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначається, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв’язку із зазначеним вважаємо, що належним захистом порушених прав Позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 про відмову в перерахунку пенсії та покладення не останнього обов’язку здійснити перерахунок пенсії Позивача з урахуванням наданих ним довідок.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція – це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями – органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями – вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження – це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Як вбачається зі змісту наданих Позивачем архівних довідок, що були видані Комунальною установою ________ селищної ради «Трудовий архів», Позивач у період з січня по грудень у 19__ та  у 19____ роках працював у ____________________. За час роботи йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата. Зазначені довідки підтверджені первинними документами – тебелями обліку робочого часу.

Враховуючи вищевказане, вважаємо, що у Відповідача 1 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити позивачу належну йому суму пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, – з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

У зв’язку з цим пенсія Позивача підлягає перерахунку з __.__.202_ року, оскільки з відповідною заявою останній звернувся __.__.202_ року.

Щодо залучення Відповідача 2 у якості співвідповідача, слід зазначити, що незважаючи на те, що оскаржуване рішення прийняте Відповідачем 1, первісна заява подавалась Позивачем саме до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки позивач проживає та перебуває на обліку як пенсіонер саме в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві. Однак подана заява про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Проте в подальшому Позивач продовжуватиме обліковуватись в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві та, окрім цього, оригінали матеріалів пенсійної справи Позивача зберігаються у Відповідача 2. У зв’язку з вищезазначеним, вважаємо, що існує необхідність в залученні Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у якості співвідповідача.

На виконання пунктів 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України Позивач повідомляє, що ним не вживались заходи досудового врегулювання спору, а також не здійснювались  заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

На виконання пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України Позивач повідомляє, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, відповідно до ч. 1 статті 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У зв’язку зі зверненням до суду Позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі _______ грн., які мають бути стягнуті з Відповідачів.

Крім цього, в процесі розгляду справи Позивач планує додаткового понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі ________ грн. Докази понесення таких витрат будуть надані за фактом їх понесення додатково протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Згідно ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 5, 19, 22, 25, 42, 44, 55, 57, 59, 60, 160, 161 КАС України, –

ПРОСИМО СУД:

1. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в ________ області від __.__.202_ року № ______ про відмову ___________________________________ у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
2. Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в ________________й області здійснити з __.__.202_ року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ____________________ з урахуванням архівних довідок від __.__.202_ року № 01-__/__, від __.__.202_ року № 01-__/__ та від __.__.202_ року № 01-__/__, виданих Комунальною установою __________ селищної ради «Трудовий архів».
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в ________ області та Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві понесені _________________________________ судові витрати.

 

Додатки:

1. Копія паспорту позивача (оригінал наявний у позивача) – на 1 арк.;
2. Копія РНОКПП позивача (оригінал наявний у позивача) – на 1 арк.;
3. Копія довідки про реєстрацію місця проживання (оригінал наявний у позивача) – на 1 арк.;
4. Копія трудової книжки позивача (оригінал наявний у позивача) – на __ арк.;
5. Копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (оригінал наявний у позивача) – на 1 арк.;
6. Копія супровідного листа від __.__.202_ року (оригінал наявний у позивача) – на 1 арк.;
7. Копія рішення про відмову в перерахунку пенсії (оригінал наявний у позивача) – на 2 арк.;
8. Копії архівних довідок (оригінали наявні у позивача)  – на 3 арк.;
9. Копії табелів обліку робочого часу – на 15 арк.;
10. Копія адвокатського запиту – на __ арк.;
11. Клопотання про витребування доказів – на ___ арк.;
12. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – на 1 арк.;
13. Ордер на надання правничої допомоги – на 1 арк.;
14. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

__.__.202_ року

 

Позивач                                                        ______________________

*Увага! Чому просто скопіювати цей зразок — не найкраща ідея?

Цей зразок позовної заяви є лише  шаблоном під конкретну ситуацію, який не враховує всіх нюансів Вашої індивідуальної ситуації. Необхідно розуміти, що кожна пенсійна справа є унікальною і вимагає глибокого аналізу.

Просто заповнивши цей бланк, ви ризикуєте отримати відмову в суді через:

• Неправильно розраховану суму для перерахунку.
• Відсутність важливих документів або доказів.
• Неточно сформульовані вимоги, що можуть бути розцінені судом як необґрунтовані.
• Неправильно визначеного відповідача (це може бути Пенсійний фонд, його управління, або інший орган).

Для того, щоб ваша позовна заява була дійсно ефективною і призвела до позитивного результату, її повинен підготувати кваліфікований юрист, який врахує всі деталі вашої справи.

Замість того, щоб ризикувати, спробуйте отримати справжній результат! Зверніться до нас для консультації. Ми проаналізуємо вашу ситуацію і підготуємо позовну заяву, яка дійсно допоможе вам отримати заслужену пенсію.

Ось найпоширеніші наслідки невдалої самодіяльності:

Втрата часу та грошей

1. Повторне звернення до суду: якщо суд відмовить у задоволенні позову через помилки, повторно подати його буде майже неможливо. Суд може відхилити заяву або не розглядати її.
2. Додаткові витрати: самостійні спроби часто призводять до ще більших витрат на судові збори, експертизи та інші платежі, а ці гроші не повертаються. У підсумку, замість економії, клієнт витрачає більше.

---

Негативний прецедент

1. Складність доведення: адвокату буде складніше довести правоту клієнта, якщо той уже встиг “напартачити” з документами чи позовними вимогами.
2. Створення “поганої” судової історії: невдалий розгляд справи в суді створює прецедент. У майбутньому, якщо адвокат спробує подати схожу заяву, суд може посилатися на попереднє рішення.

---

Втрата можливості вирішити проблему

1. Пропущені терміни: у багатьох юридичних справах є жорсткі терміни. Якщо людина помилиться й пропустить їх, то втратить можливість захистити свої права, і навіть адвокат не зможе допомогти.
2. Незворотні наслідки: іноді помилки призводять до незворотних наслідків, які можуть позбавити вас можливості отримати заслужену пенсію. Наприклад, якщо ви пропустите встановлені законом терміни для подання документів або позову, ви втратите право на перерахунок. У такому випадку, навіть кваліфікований юрист не зможе допомогти, а ви так і будете отримувати занижену пенсію.

По суті, самодіяльність у юридичних питаннях — це як самолікування: можна втратити час і гроші, а в найгіршому випадку, завдати собі непоправної шкоди. Завжди краще довіряти професіоналам, щоб отримати гарантований результат.

Адвокат по пенсійним справам