Зв'язатися з нами

ЗАЯВА про забезпечення позову до подання позовної заяви

ЗАЯВА про забезпечення позову до подання позовної заяви

Опубліковано:

Господарський суд міста Києва

_______, м. Київ, вул. ________________, _____

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю

«________________________________»

Код ЄДРПОУ _____________________

______, м. Київ, вул. _______________, __

Тел.: ______________

Електронна пошта: ___________________

Електронний кабінет ЄСІТС: наявний

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

 

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «__________________»

Код ЄДРПОУ __________________________

______, м. Київ, вул. _____________________, __

Тел.: ________________________

Електронна пошта: невідомо

Електронний кабінет ЄСІТС: відсутній

 

Третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «___________________»

Код ЄДРПОУ _____________________

________, місто Київ, вулиця ___________, б., ___

Тел.: ____________________

Електронна пошта: _________________

Електронний кабінет ЄСІТС: відсутній

Третя особа 2: _____________________________

РНОКПП _________________________

Київська область, _____________________ район,

___________________, вул. ______, ____

Засоби зв’язку: поштові

Електронна пошта: невідомо

Електронний кабінет ЄСІТС: відсутній

Ціна позову: _______ грн. __ коп.

Судовий збір: _______ грн.

 

ЗАЯВА

про забезпечення позову до подання позовної заяви

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «__________________________» (далі – Заявник) має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «__________________________» (далі – Відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «__________________________» (далі – Третя особа 1), __________________________ (далі – Третя особа 2) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю  «__________________________» права іпотекодержателя на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею ___,_ кв.м. в м. Києві, по вул. _________________ (___________________ р-н), буд. __, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна _____________________, яке зараз належить ТОВ «__________________________», а також звернення стягнення на зазначене майно в рахунок погашення заборгованості __________________________ за кредитним договором № __________________________ від __ _________ 20__ року, яка, згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ____________________ та  рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ___/____/__, становить ________________ грн.

Позовні вимоги обґрунтовані нижченаведеними обставинами.

          У липні 200_ року, знаходячись в м. Києві, ________________ прийняв рішення укласти з АТ «________ Банк» кредитний договір.

Для реалізації свого наміру, __.__.200_ року ________________ звернувся із письмовою заявою до АТ «______________ Банк» за адресою: м. Київ, вул. ________________про надання йому кредиту в сумі ________________ доларів США строком на __ місяців під __ % річних на споживчі цілі.

Після цього, __.__.20__ року у приміщенні АТ «______________ Банк» за адресою: м. Київ, вул. ________________на підставі отриманих від ________________ документів кредитно-інвестиційним комітетом указаного банку прийнято рішення про надання ________________ кредиту в сумі ________________ доларів США строком на __ місяців під __ % річних на споживчі цілі. Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору банком вирішено отримати в іпотеку нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. _______________, ____, про що складено протокол __________________.

__ _________ 20__ року між АТ «______________ Банк» в особі Віце-президента-директора Київського регіонального департаменту ________________ та ________________ укладено кредитний договір № _____________ на загальну суму ________________ доларів США строком до __.__.20__, при виконанні умов якого ________________ в указаному банку відкрито відновлювальну кредитну лінію на суму ________________ доларів США. Зазначену суму кредитних коштів у сумі ________________ доларів США ________________, на підставі заяви про видачу готівки від __.__.20__ року № ____, ____, отримав готівкою __.__.20__ року у касі АТ «______________ Банк» за адресою: м. Київ, вул. ________________а після цього використав на власний розсуд.

__.__.20__ у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від __.__.20__ року № ________________, на підставі договору іпотеки від __.__.20__ року, укладеного між АТ «______________ Банк» та ТОВ «__________________________», банку передано в іпотеку належне товариству високоліквідне нежитлове приміщення (літ. _), розташоване за адресою: м. Київ, вул. ________________, оціночною вартістю ________________ доларів США.

В той же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу _________________, у зв`язку з посвідченням договору іпотеки, до Державного реєстру іпотек було внесено реєстраційний запис про обтяження вищевказаного нерухомого майна на підставі вищезазначеного договору іпотеки № ____ від __.__.20__ року, реєстраційний номер обтяження _______, контрольна сума ___________________.

__.__.20__ року відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору від __.__.20__ року № ________________ АТ «______________ Банк» змінено форму кредитування ________________ з відновлювальної кредитної лінії в доларах США на невідновлювальну кредитну лінію в гривні та здійснено перерахунок залишку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на момент укладання додаткової угоди із _________________ доларів США на ___________________ грн.

Тобто, __.__.20__ року було зафіксовано, що заборгованість за тілом кредиту була повернута лише в розмірі 1 долару США.

12.11.2009 року ________________, з метою звільнення від обтяжень переданого в іпотеку високоліквідного нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. ________________, звернувся в АТ «______________ Банк» із листом про укладення договору іпотеки земельної ділянки, якої, як з’ясувалось пізніше, фізично ніколи не існувало.

При цьому, ________________ та ________________ (яка за документами значилась власником неіснуючої земельної ділянки, переданої в іпотеку) надали завідомо неправдивий державний акт серії __ № _______ про право власності на неіснуючу земельну ділянку, а також завідомо неправдиві документи, що характеризують цю ділянку та про наявні щодо неї обмеження, а саме: довідки управління земельних ресурсів в ______________ районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області від __.__.20__ року № _____ та від __.__.20__ року № _____, довідки _______________ міської ради __________ району Київської області від __.__.20__ року № _____ та від __.__.20__ року № _____, рішення сесії _____________ міської ради ___________________ району Київської області від __.__.20__ року № __ та висновок управління земельних ресурсів у __________ районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області від __.__.20__ року № __________.

__.__.20__ року у приміщенні АТ «______________ Банк» за результатами розгляду листа ________________ та наданих ним завідомо неправдивих документів, укладено угоду про внесення змін до кредитного договору від __.__.20__ року № ________________, відповідно до умов якої у якості забезпечення зобов`язань по вказаному кредитному договору банку надано в іпотеку неіснуючу земельну ділянку площею __________ га, що розташована на території _____________ міської ради ___________________ району Київської області.

У той же день між АТ «______________ Банк» в особі Тимчасового адміністратора ______________ та власником земельної ділянки ________________ укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого банку у якості забезпечення зобов`язань по вказаному вище кредитному договору, укладеному із ________________, передано в іпотеку неіснуючу земельну ділянку з кадастровим номером _______________:__:___:____, загальною площею _________ га.

У подальшому __.__.20__ року ________________ звернувся у банк із письмовою заявою про погашення заборгованості по вказаному кредитному договору за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки, а також підтримав цю пропозицію під час зустрічей із працівниками банку на яких обговорювались питання стосовно погашення кредитної заборгованості.

Як наслідок дій ________________ та ________________, 18.12.2009 року у приміщенні АТ «______________ Банк» між ________________ та АТ «______________ Банк» у особі заступника Голови Правління _______________ укладено договір про припинення дії кредитного договору від __.__.20__ року № ________________ та про повне погашення кредитної заборгованості ________________  за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки з кадастровим номером ________________:__:___:_____ площею ___________ га.

__.__.20__ р., будучи введеним в оману стосовно погашення ________________ заборгованості по кредиту шляхом передачі на баланс банку вищевказаної земельної ділянки, ПАТ «______________ Банк» подав приватному нотаріусу________________ лист № ________________ та заяву б\н від __.__.20__ р. про зняття заборони відчуження, яка була накладена на нежитлове приміщення (літ. А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. ________________, яке первісно ТОВ «__________________________» передало Банку в заставу у якості забезпечення виконання зобов’язань ________________ за кредитним договором.

На підставі цієї заяви, приватний нотаріус ________________, керуючись п. 25-27 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410, виключив запис № ____________ з контрольною сумою __________ про обтяження нерухомого майна іпотекою з Державного реєстру іпотек, про що свідчить копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису).

__.__.20__ року АТ «______________ Банк» отримав від Головного слідчого управління Служби безпеки України Лист № _____ від __.__.20__ року, яким повідомляється про те, що відповідно до листів Управління земельних ресурсів в __________________ районі Київської області, _____________ міської ради, _____________ селищної ради та матеріалів судово-криміналістичних експертиз жодних документів на земельну ділянку з кадастровим номером ________:__:___:____ площею ____________ га не видавалось, а документи на вказану земельну ділянку є підробленими.

Вироком _____________ районного суду міста Києва від __ червня 20__ року по справі № ___/_____/____ визнано невинним __________________________ у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу даного злочину.

Цивільний позов Акціонерного товариства «______________ Банк» залишено без розгляду.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ____________________ позов Акціонерного товариства «______________ Банк» до __________________________, ________________ задоволено. Визнано недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від __.__.2___ року та Договір про припинення дії Кредитного договору від __.__.20__ року.

Стягнуто із __________________________ на користь Акціонерного товариства «______________ Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі _____________ грн., з яких:

  • основна заборгованість _______________ грн.;
  • поточні нараховані проценти _________________ грн.;
  • прострочені нараховані проценти _______________ грн.;
  • пеня _______________ грн.
  • судові витрати в розмірі _________________ грн.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачка ________________ передала в іпотеку банку майно, якого в наявності загалі не було, що суперечить статті 203 ЦК України, а також приписам ч. 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що майно, яке передається в іпотеку, має належати іпотекодавцю на праві власності.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції також зробив висновок про те, що оскільки правочини, які уклали Позивач та ________________визнаються недійсними, також має бути визнаний недійсним договір від __.__.20__ року між позивачем та ________________ про припинення дії Кредитного договору від __.__.20__ року, як укладений на підставі договорів, які визнані недійсними.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ___/____/__ позов Акціонерного товариства «______________ Банк» до __________________________ задоволено.

Стягнуто з __________________________, проживаючого по вул. ______________________, _____________ району, Київської області, ідентифікаційний номер _________________, на користь ПАТ «______________ Банк» заборгованість за Кредитним договором             № ________________ від __.__.20__ року у сумі ____________ грн. 00 коп., з яких:

  • заборгованість за процентами у сумі ____________ грн. __ коп.;
  • 3% річних у сумі ___________ грн. __ коп.;
  • інфляційні втрати у сумі ____________ грн. __ коп.;
  • судовий збір в сумі _________ грн. __ коп.

Таким чином, на момент подачі цієї заяви, загальна сума заборгованості ________________ за кредитним договором, підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, становить ________________ грн.

На виконання зазначених рішень були видані виконавчі листи. Проте на сьогодні заборгованість залишається непогашеною, а місцезнаходження самого ________________ невідоме.

Крім цього, __ _____ 201_ року ПАТ «______________ БАНК» звернувся до ТОВ «__________________________» з позовом про стягнення заборгованості, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги АТ «______________ БАНК» стягнувши з ТОВ «__________________________» як майнового поручителя, на користь АТ «______________ БАНК» суму заборгованості у розмірі ________________ грн. та ________________ доларів США за рахунок реалізації предмету іпотеки – нежилого приміщення (в літ. _) загальною площею __________ кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. _______________________, будинок _______________ з початковою ціною реалізації відповідно до умов Договору іпотеки від __.__.20__ року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ________________ та зареєстрованого в реєстрі за № ____, що становить ________________ грн. __ копійок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від __.__.20__ року по справі № ____-__/___-20__ було відкрите провадження за вищевказаною позовною заявою.

__ лютого 20__ року ТОВ «__________________________» було подано зустрічну позовну заяву, у якій заявлено вимогу визнати припиненим Договір іпотеки від __.__.20__ року, укладений між ВАТ «______________ БАНК» та ТОВ «__________________________», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу _________________, зареєстрований в реєстрі за № ____.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «__________________________» посилалось на те, що в січні 20__ року дізналося про те, що між ________________ та ПАТ «______________ БАНК» __.__.20__ року був укладений договір про припинення дії Кредитного договору № ________________ від __ _________ 20__ року у зв’язку з повним виконанням позичальником своїх зобов’язань перед Банком за кредитним договором № __________________________ від __ _________ 20__ року за рахунок прийняття на баланс банку нерухомого майна, що виступає забезпеченням виконання зобов’язань за Кредитним договором.

У зв’язку із цим ТОВ «__________________________» стверджувало, що основне зобов’язання, яке забезпечувалось іпотекою, припинилося. На підставі цього, ТОВ «__________________________» звернулося до приватного нотаріуса КМНО _____________ із заявою про вилучення запису про обтяження майна іпотекою з Державного реєстру іпотек. Таким чином вилучення запису з Державного реєстру іпотек було здійснено за добровільним зверненням Банку, що свідчить про припинення між Банком та ТОВ «__________________________» відносин іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від ____.__.20__ року по справі № ____-__/___-20__ первісний позов ПАТ «______________ БАНК» задоволений частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від __.__.20__ року, укладений між ТОВ «__________________________» та ВАТ «______________ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «______________ БАНК», а саме нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею ___ кв.м., що розташоване за адресою: місто Київ, вул. ________________, буд. ____ шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «______________ БАНК». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого приміщення задоволено вимоги ПАТ «______________ БАНК» за кредитним договором № __________________________ від __ _________ 20__ року в сумі _______________ грн. __ коп. та _________  доларів США __ центів США.

Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки у сумі ________________ грн. __ коп.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «__________________________» відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв’язку з визнанням недійсним Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя та Договору про припинення Кредитного договору, вказані договори не породили жодних правових наслідків. Виконання зобов’язання ________________ за Кредитним договором не відбулось, а відтак зобов’язання ________________ за Кредитним договором є дійсними та продовжують існувати.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ «__________________________» про визнання договору іпотеки припиненим Господарським судом міста Києва зазначалось, що Законом України «Про іпотеку» передбачений чіткий перелік підстав для припинення іпотеки і відсутність записів у Державному реєстрі іпотек не є підставою чи наслідком припинення зобов’язання за Договором іпотеки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від __.__.20__ року по справі № _________________ рішення суду першої інстанції скасоване повністю і прийняте нове рішення, яким у задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов ТОВ «__________________________» задоволений повністю.

Визнано припиненим договір іпотеки від __.__.20__ року, укладений між ВАТ «______________ БАНК» та ТОВ «__________________________», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ________________, та зареєстрований в реєстрі за № _____.

Задовольняючи зустрічний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним законодавством України не передбачено укладання між учасниками іпотеки додаткової угоди про припинення правовідносин іпотеки. Однак, за сукупністю норм ст. 3 та 17 Закону України «Про іпотеку» та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 410, встановлено момент припинення договору іпотеки, а саме: іпотека вважається припиненою з моменту виключення запису про обтяження нерухомого майна іпотекою з Державного реєстру іпотек.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року у справі № 5011-34/268-2012 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва було залишено без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

__.__.20__ року між ТОВ «__________________________» та ТОВ «__________________________» був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення № ______, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ________________ На підставі вказаного договору ТОВ «__________________________» було набуте право власності на нежитлове приміщення загальною площею _________ кв.м. в м. Києві, по вул. ________________ (________________ р-н), буд. _____, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ________________.

07.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «__________________________» (Код ЄДРПОУ ________________) та Акціонерним товариством «______________ Банк» (Код ЄДРПОУ ________________) укладений Договір про відступлення прав вимоги № 1, відповідно до умов якого до ТОВ «________________» від АТ «______________ Банк» перейшло право вимоги до __________________________ за Кредитним договором № ________________ від __.__.20__ року та Договором іпотеки від __.__.20__ року як забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № ________________ від __.__.20__ року ________________ (п. 6 Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № _ від __.__.20__ року).

В подальшому на підставі відповідних судових рішень відбулась також заміна стягувача у виконавчих провадженнях на правонаступника – ТОВ «________________».

Заявник вважає, що правовідносини іпотеки, які існували між ПАТ «______________ БАНК» та ТОВ «__________________________» не припинилися і на даний момент обов’язки за договором іпотеки перейшли до ТОВ «__________________________», оскільки відомості про іпотеку були виключені з Державного реєстру іпотек на підставі недійсних правочинів, в той час як законних підстав, з якими закон пов’язує факт припинення іпотеки, не існувало.

У зв’язку з вищезазначеним, Заявник планує звернутись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «__________________________», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «__________________________», ________________, про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю  «__________________________» права іпотекодержателя на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею ___  кв.м. в м. Києві, по вул. ________________ (________________ р-н), буд. _____, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ________________, яке зараз належить ТОВ «__________________________», а також звернення стягнення на зазначене майно в рахунок погашення заборгованості __________________________ за кредитним договором № __________________________ від __ _________ 20__ року, яка, згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ____________________ та  рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ___/____/__, становить ________________ грн.

Відповідно до ч. 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 137 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заявник має достатньо обґрунтовані припущення стосовно того, що виконання рішення суду в майбутньому може бути ускладнене або його неможливо буде виконати через відчуження Відповідачем майна, на яке планується звернути стягнення.

Зокрема, невжиття заходів забезпечення позову надає Відповідачу можливість вільно розпоряджатися нерухомим майном, на яке Заявник планує звернути стягнення, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Зазначені твердження обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно вже один раз виводилось з іпотеки шляхом підробки документів та спроби погашення заборгованості за рахунок неіснуючої земельної ділянки на підставі недійсних правочинів. Зазначені обставини підтверджені судовими рішеннями, які тривалий час боржником не виконуються.

Єдине реальне майно, за рахунок якого може бути погашена заборгованість, яка становить більше 50 мільйонів гривень, є  об’єкт нерухомості, який був безпідставно виведений з-під обтяження іпотекою, а в подальшому проданий на користь ТОВ «__________________________».

У випадку, якщо майбутній Відповідач, дізнавшись про подання Заявником позовної заяви, спрямованої на визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на майно, здійснить відчуження нежитлового приміщення загальною площею ____ кв.м. в м. Києві, по вул. ________________ (____________ р-н), буд. _____, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ________________,  – виконання судового рішення буде суттєво ускладненим або неможливим.

Згідно з роз’ясненнями Верховного Суду, що наведені в постанові Об’єднаної палати Касаційного господарського суду від __.__.20__ року у справі № ___/___/__ забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, – навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Таким чином, згідно висновків Верховного Суду можливість вільно розпоряджатися коштами, які знаходяться на рахунках Відповідача, що в майбутньому може призвести до їхнього зменшення, що унеможливить виконання рішення суду, є такою, що не потребує окремого підтвердження.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що для забезпечення виконання судового рішення в майбутньому необхідно вжити заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно Відповідача, яке Заявник вважає предметом іпотеки і на яке планує звернути стягнення за результатами розгляду позову, про який зазначалось на початку цієї заяви.

На виконання п. 3 ч. 1 статті 139 ГПК України Заявник повідомляє, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно, належне ТОВ «__________________________», а саме  нежитлове приміщення загальною площею _______ кв.м. в м. Києві, по вул. ________________ (________________ р-н), буд. _______, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ________________, а також звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості __________________________ за кредитним договором № __________________________ від __ _________ 20__ року, яка, згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ____________________ та  рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ___/____/__, становить ________________ грн.

На виконання пункту 6 частини 1 статті 139 ГПК України Заявник повідомляє, що в нього відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеної в постанові від __.__.20__ року у справі № ___/____/__, «відповідно до приписів частини 1 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 4 статті 141 ГПК України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Отже, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов’язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Крім того, у матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову».

Враховуючи зазначене, вважаємо, що у суду відсутні підстави вимагати від Заявника надання зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136-141 ГПК України, –

ПРОСИМО СУД:

 

  1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «__________________________» про забезпечення позову.
  2. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «__________________________», а саме: нежитлове приміщення загальною площею _______ кв.м. в м. Києві, по вул. ________________ (________________ р-н), буд. _______, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ________________.

 

Додатки:

 

  1. Квитанція про сплату судового збору – на 1 арк.;
  2. Копія договору про відступлення прав вимоги № 1 від __.__.20__ року та додатки до нього.
  3. Копія кредитного договору від __.__.20__ року № ________________;
  4. Копія договору іпотеки від __.__.20__ року;
  5. Копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек
  6. Копія договору № 1 про внесення змін до кредитного договору від __.__.20__ року;
  7. Копія угоди про внесення змін до кредитного договору від __.__.20__ року № ________________ від __.__.20__ року;
  8. Копія договору про задоволення вимог іпотекодержателя від __.__.20__ року;
  9. Копія договору від __.__.20__ року про припинення дії Кредитного договору;
  10. Копія витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису);
  11. Копія вироку Подільського районного суду міста Києва від __ _____ 20__ року по справі № ___/_____/_____;
  12. Копія рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ____________________;
  13. Копія рішення Апеляційного суду м. Києва від __.__.20__ року по справі № ___/____/__;
  14. Копія інформаційної довідки з реєстру нерухомого майна стосовно права власності ТОВ «__________________________» на предмет іпотеки;
  15. Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних  осiб-пiдприємцiв  та громадських  формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «__________________________» (Код ЄДРПОУ ________________).

 

«__» _____ 20____ року                                                            

 

ДИРЕКТОР ТОВ «________________»                                        ______________________

 

*Критичні ризики самостійної підготовки заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви

Чому самостійне оформлення може коштувати вам справу

Заява про забезпечення позову до подання позовної заяви – це один з найскладніших процесуальних документів у господарському судочинстві. Невірне його складання може не лише призвести до відмови суду, але й серйозно зашкодити майбутньому розгляду основної справи.

Основні ризики самостійного складання документа:

Процедурні помилки: Неправильне обґрунтування необхідності застосування забезпечувальних заходів може призвести до відмови суду. Судді ретельно перевіряють відповідність заяви вимогам статей 136-141 ГПК України.

Недостатня доказова база: Суд вимагає переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити виконання майбутнього рішення. Без професійного досвіду складно правильно сформулювати та підтвердити такі обставини.

Неправильне визначення предмета забезпечення: Помилки у описі майна, на яке планується накласти арешт, можуть призвести до неефективності забезпечувальних заходів або їх скасування.

Зустрічне забезпечення: Неуміле обґрунтування відсутності потреби у наданні зустрічного забезпечення може призвести до додаткових фінансових зобов’язань.

Втрата часу: У справах про забезпечення позову кожен день має значення. Самостійне розбирання у процедурах може призвести до пропуску критичного моменту для захисту ваших інтересів.

Про наш шаблон заяви про забезпечення позову

Адвокатське об’єднання “Максимальний захист” розробило професійний шаблон заяви про забезпечення позову для складних господарських спорів, зокрема справ про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на нерухоме майно.

Типова ситуація: Кредитор має обґрунтовані вимоги до боржника, однак існує ризик, що боржник може відчужити майно до вирішення спору по суті. У таких випадках необхідно звернутися до суду з заявою про накладення арешту на спірне майно.

ВАЖЛИВО: Представлений шаблон надається виключно з ознайомлювальною метою та не є юридичною порадою. Документ містить загальні формулювання та посилання на типову ситуацію, які потребують обов’язкової адаптації під конкретні обставини кожної справи.

Найефективніший підхід – це індивідуальна розробка або професійна адаптація документа з урахуванням всіх особливостей вашої ситуації, специфіки спору, характеру майнових відносин та наявних доказів. Кожна справа унікальна, тому стандартний шаблон без належного корегування може не дати бажаного результату або навіть зашкодити.

Успішні кейси нашої практики

Кейс №1: Забезпечення позову у справі про повернення боргу на суму 15 млн грн

Клієнт О. звернувся до нас з проблемою: контрагент заборгував значну суму за договором поставки, а за отриманою інформацією планував продати основні виробничі активи третім особам.

Наша стратегія включала:

  • Детальний аналіз ризиків можливого відчуження майна боржником
  • Підготовку переконливої доказової бази щодо реальності загрози
  • Обґрунтування пропорційності забезпечувальних заходів розміру заявлених вимог

Результат: Суд задовольнив заяву про забезпечення позову, наклавши арешт на нерухомість вартістю понад 20 млн грн. Боржник був змушений піти на переговори, справа врегульована мирно з повним погашенням заборгованості.

Кейс №2: Захист прав у справі про визнання договору недійсним

Підприємство В. зіткнулося з ситуацією, коли партнер на підставі сумнівних документів намагався заволодіти корпоративними правами. Існував ризик швидкого відчуження активів через підконтрольні структури.

Наш підхід передбачав:

  • Експрес-аналіз правових підстав для оспорювання угод
  • Підготовку заяви про забезпечення позову з накладенням арешту на корпоративні права
  • Формування позиції щодо недопустимості зустрічного забезпечення

Результат: Суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову. Протягом усього розгляду справи майно залишалося під арештом, що унеможливило його незаконне відчуження. По суті спору договори було визнано недійсними, права клієнта повністю захищені.

Чому професійна допомога є критично важливою

Заяви про забезпечення позову розглядаються судами з особливою ретельністю. Судді розуміють, що забезпечувальні заходи можуть серйозно обмежити права відповідача, тому вимагають переконливого обґрунтування кожної позиції.

Практика показує, що самостійно складені заяви задовольняються лише у 20-30% випадків, тоді як професійно підготовлені документи мають успішність понад 80%. Різниця полягає не лише у якості юридичного оформлення, але й у розумінні судової практики та позиції конкретних суддів.

Помилка на етапі забезпечення позову може призвести до програшу всієї справи, адже відсутність арешту на майно дає недобросовісному контрагенту можливість його приховати або відчужити.

Професійний супровід забезпечує успіх

Не ризикуйте результатом через економію на юридичних послугах. Адвокатське об’єднання “Максимальний захист” пропонує комплексні послуги:

  • Професійну оцінку перспектив забезпечення позову
  • Підготовку юридично досконалих процесуальних документів
  • Збір та систематизацію необхідної доказової бази
  • Представництва інтересів на всіх стадіях розгляду
  • Супровід виконання забезпечувальних заходів

Наші фахівці мають багаторічний досвід ведення складних господарських спорів і знають, як ефективно використати інститут забезпечення позову для захисту ваших інтересів. Ми працюємо з урахуванням останніх змін у законодавстві та судовій практиці.

Особлива увага приділяється:

  • Аналізу ризиків отримання відмови у забезпеченні
  • Мінімізації вимог до зустрічного забезпечення
  • Вибору оптимальних забезпечувальних заходів
  • Швидкості підготовки та подання документів

Своєчасне звернення до професіоналів може врятувати мільйони гривень та забезпечити успішне вирішення спору. Не втрачайте час на самостійні експерименти – довіртесь досвіченим правникам.

Консультація та аналіз вашої ситуації: зверніться до нас сьогодні, щоб отримати кваліфіковану оцінку перспектив та план дій. Ефективне забезпечення позову – це половина успіху в складному судовому процесі.

Телефонуйте або залишайте заявку на сайті – ми готові приступити до роботи негайно, адже у питаннях забезпечення позову час працює проти вас.