Опубліковано:
Юридичний супровід інвестицій, грантів і масштабування агробізнесу
Розширення аграрного підприємства часто потребує значних коштів. Господарству потрібно придбати техніку, збільшити земельний банк, побудувати склад, теплицю, ферму або переробний цех, запустити нову продукцію чи вийти на експорт.
Фінансування можна залучити від приватного інвестора, банку, лізингової компанії, державної програми, міжнародного донора або стратегічного партнера. Проте кожне джерело коштів створює різні юридичні наслідки.
Інвестор може вимагати частку в компанії та участь в управлінні. Банк вимагатиме повернення кредиту і забезпечення. Лізингодавець збереже право власності на техніку. Грантодавець не отримує корпоративних прав, але контролює цільове використання коштів, створення робочих місць, строки реалізації та звітність.
Сам факт отримання фінансування ще не означає, що підприємство готове до масштабування. Якщо земля оформлена на одну особу, обладнання належить іншій компанії, дозвільні документи відсутні, а корпоративні права розподілені лише на підставі усної домовленості, нові кошти можуть не вирішити проблему, а збільшити її масштаб.
Юридичний супровід потрібен не лише для підписання інвестиційної або грантової угоди. Він повинен охоплювати саму модель розвитку бізнесу, права на активи, корпоративне управління, договори, податки, виконання зобов’язань і можливий вихід інвестора з проєкту.
Допомога адвоката із залучення інвестицій, грантів і розвитку агробізнесу
Адвокатське об’єднання «Максимальний захист» надає юридичну допомогу фермерським господарствам, аграрним підприємствам, переробникам, власникам теплиць, садів, тваринницьких комплексів, елеваторів, харчових виробництв та інвесторам.
До напрямів нашої допомоги можуть входити:
- юридичний аудит аграрного проєкту;
- оцінка готовності підприємства до залучення фінансування;
- перевірка землі, нерухомості, техніки та виробничих активів;
- перевірка корпоративної структури;
- аналіз повноважень керівника та учасників;
- перевірка кредитів, застав, арештів і судових спорів;
- визначення безпечної моделі залучення інвестора;
- підготовка інвестиційного договору;
- підготовка корпоративного договору;
- оформлення збільшення статутного капіталу;
- супровід входження нового учасника до товариства;
- підготовка договору позики або іншої моделі боргового фінансування;
- юридичне оформлення спільного аграрного проєкту;
- перевірка українського або іноземного інвестора;
- підготовка меморандуму про наміри;
- погодження прав інвестора на інформацію та контроль;
- юридичний супровід грантової заявки;
- перевірка відповідності заявника умовам програми;
- аналіз бізнес-плану та бюджету проєкту;
- перевірка прав на землю для грантового проєкту;
- підготовка договорів із постачальниками обладнання;
- супровід закупівель за грантові кошти;
- перевірка цільового використання фінансування;
- супровід звітності перед грантодавцем;
- внесення змін до грантового або інвестиційного проєкту;
- супровід придбання техніки, нерухомості або готового агробізнесу;
- правовий супровід будівництва та запуску нової потужності;
- оформлення трудових відносин під час створення нових робочих місць;
- захист торговельної марки, технології та комерційної інформації;
- супровід перевірок і моніторингу;
- підготовка заперечень щодо вимог про повернення гранту;
- врегулювання корпоративних конфліктів;
- захист у господарському, цивільному або адміністративному суді.
Комплексне оформлення проєкту може здійснюватися в межах юридичного супроводу агробізнесу.
Адвокатське об’єднання «Максимальний захист»Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Чим відрізняються інвестиція, грант, кредит і лізинг
Підприємцю важливо розуміти, що це різні способи фінансування.
Приватна інвестиція
Інвестор передає кошти або інше майно в обмін на погоджений економічний інтерес.
Це може бути:
- частка у статутному капіталі;
- право на частину прибутку;
- право брати участь в управлінні;
- повернення вкладених коштів із доходом;
- право придбати частку в майбутньому;
- участь у конкретному спільному проєкті.
Інвестиція не завжди означає передачу частки у компанії. Сторони можуть використовувати позику, фінансування окремого проєкту, спільну діяльність або іншу законну модель.
Водночас назва документа не визначає його правову природу. Якщо інвестор фактично надає позику, кошти потрібно повертати незалежно від прибутковості підприємства, якщо договором не передбачено іншого.
Грант
Грантові кошти зазвичай не передбачають передачі грантодавцю частки в бізнесі та не повертаються за умови належного виконання програми.
Проте грант не є коштами, якими можна розпоряджатися на власний розсуд.
Отримувач може бути зобов’язаний:
- профінансувати частину проєкту власними коштами;
- використати гроші лише на визначені цілі;
- закупити конкретне обладнання або матеріали;
- створити робочі місця;
- вести діяльність протягом установленого строку;
- сплачувати податки;
- не відчужувати придбані активи;
- подавати звіти;
- допустити перевірку;
- повернути кошти у разі невиконання зобов’язань.
Детальні питання отримання та реалізації грантового фінансування розглядаються також у межах юридичних послуг у сфері отримання грантів.
Кредит або позика
Банк, фінансова установа, засновник або інша особа передає кошти, які потрібно повернути на умовах договору.
Фінансування може передбачати:
- проценти;
- комісії;
- заставу;
- поруку;
- іпотеку;
- фінансові ковенанти;
- обмеження на розподіл прибутку;
- дострокове повернення у разі порушення умов.
Навіть якщо проєкт не дав очікуваного результату, боргове зобов’язання за загальним правилом зберігається.
Фінансовий лізинг
Лізинг дозволяє використовувати техніку або обладнання з поступовою сплатою платежів. Власником майна протягом дії договору зазвичай залишається лізингодавець.
Для оновлення технічного парку може бути доцільним окремий юридичний супровід оренди та лізингу сільськогосподарської техніки.
З чого почати масштабування агробізнесу
Перед пошуком інвестора або грантової програми потрібно визначити, що саме підприємство планує масштабувати.
Це може бути:
- площа оброблюваної землі;
- поголів’я тварин;
- обсяг вирощування продукції;
- тепличне виробництво;
- зберігання;
- сортування і пакування;
- переробка;
- власна торгова мережа;
- експорт;
- виробництво продукції під власним брендом;
- логістика;
- енергетична автономність;
- автоматизація;
- агродрони та цифрові системи;
- новий регіон діяльності.
Потрібно встановити, які активи, дозволи, працівники, договори і фінансування необхідні для кожного етапу.
Наприклад, придбання лінії переробки не вирішує питання права на приміщення, електричної потужності, водопостачання, поводження з відходами, реєстрації харчової потужності, НАССР, маркування і збуту.
Масштабування без комплексного аналізу може призвести до ситуації, коли обладнання вже придбане, але запустити його законно або економічно неможливо.
Юридичний аудит проєкту перед залученням фінансування
Інвестор або грантодавець оцінює не лише бізнес-ідею. Значення має юридична готовність заявника виконати проєкт.
Професійна юридична перевірка бізнес-проєкту може охоплювати кілька напрямів.
Корпоративна структура
Перевіряються:
- установчі документи;
- склад учасників;
- розмір і сплата статутного капіталу;
- повноваження керівника;
- обмеження на укладення значних правочинів;
- корпоративні договори;
- попередні зміни учасників;
- судові спори між засновниками;
- кінцеві бенефіціарні власники;
- пов’язані компанії;
- ризик блокування рішень.
Якщо фактичний власник бізнесу не збігається з особою, зазначеною в реєстрі, це створює серйозний ризик для інвестора.
Земельний банк
Для агробізнесу потрібно перевірити:
- право власності або оренди;
- кадастрові номери;
- строки договорів;
- державну реєстрацію прав;
- цільове призначення;
- поновлення оренди;
- заборгованість;
- судові спори;
- арешти;
- іпотеки;
- суборенду;
- фактичні межі;
- доступ до ділянок;
- використання меліоративних систем.
Якщо проєкт розрахований на десять років, а ключові договори оренди землі завершуються через два роки, така модель може бути неприйнятною для інвестора або грантодавця.
Нерухомість та обладнання
Потрібно встановити:
- кому належать склади, ферми, теплиці та виробничі приміщення;
- чи введені об’єкти в експлуатацію;
- чи відповідає фактичне використання документам;
- чи зареєстровані речові права;
- чи є застави або арешти;
- кому належить обладнання;
- чи не придбане воно за грантові або кредитні кошти з обмеженням відчуження;
- чи можна перемістити або передати обладнання іншій компанії.
Договори
Аналізуються ключові договори з:
- орендодавцями землі;
- постачальниками;
- покупцями;
- трейдерами;
- перевізниками;
- переробниками;
- банками;
- страховиками;
- працівниками;
- власниками торговельних марок;
- постачальниками технологій.
Інвестора може насторожити залежність підприємства від одного покупця або постачальника, який має право припинити договір у будь-який момент.
Борги і спори
Перевіряються:
- кредити;
- позики засновників;
- податкова заборгованість;
- прострочення перед контрагентами;
- судові справи;
- виконавчі провадження;
- штрафи;
- гарантії;
- поруки;
- застави;
- вимоги працівників;
- можливі претензії державних органів.
Прихований борг може вплинути на вартість частки або зробити інвестицію економічно невигідною.
Як оформити залучення приватного інвестора
Універсального інвестиційного договору для кожного агропроєкту не існує. Документи залежать від того, що отримує інвестор і які ризики він бере на себе.
Входження інвестора до складу учасників
Інвестор може:
- придбати частку у чинного учасника;
- внести додатковий вклад;
- увійти до товариства в межах збільшення статутного капіталу;
- придбати корпоративні права в декілька етапів.
Потрібно визначити:
- вартість частки;
- порядок оплати;
- оцінку бізнесу;
- умови переходу корпоративних прав;
- гарантії продавців;
- виявлені борги;
- відповідальність за недостовірні відомості;
- повноваження нового учасника;
- порядок ухвалення рішень;
- подальше фінансування;
- вихід із бізнесу.
Власник агропідприємства повинен розуміти, що продаж навіть меншої частки може вплинути на контроль, якщо інвестор отримує спеціальні права щодо ключових рішень.
Додатковий вклад без купівлі частки у засновника
Якщо гроші мають залишитися в компанії, а не бути виплачені чинному власнику, сторони можуть розглянути внесення інвестором коштів до капіталу товариства.
У такому разі потрібно правильно оформити:
- рішення загальних зборів;
- розмір додаткових вкладів;
- строки внесення;
- новий розподіл часток;
- зміни до статуту, якщо вони потрібні;
- державну реєстрацію;
- підтвердження платежу.
Усна домовленість про те, що інвестору «пізніше переоформлять частку», є небезпечною для обох сторін.
Позика від інвестора
Якщо сторони не хочуть змінювати склад учасників, інвестор може надати підприємству позику.
У договорі потрібно визначити:
- суму;
- валюту зобов’язання;
- строк;
- проценти;
- графік повернення;
- цільове використання;
- забезпечення;
- право контролю;
- дострокове повернення;
- наслідки порушення;
- підпорядкування іншим кредиторам;
- можливість зміни умов.
Позика не надає інвестору корпоративних прав лише через факт передачі грошей. Якщо він повинен отримати вплив на управління, це потрібно оформити окремими законними механізмами.
Фінансування окремого проєкту
Інвестор може фінансувати не все підприємство, а конкретний напрям: теплицю, сад, переробний цех, тваринницьку ферму, сонячну електростанцію або експортну лінію.
У договорі потрібно відокремити:
- бюджет проєкту;
- активи;
- доходи;
- витрати;
- працівників;
- відповідальність;
- облік;
- ризики;
- порядок розподілу результату.
Без такого розмежування може виникнути спір, чи має інвестор право на прибуток усього господарства або лише фінансованого напряму.
Корпоративний договір між власниками та інвестором
Статут підприємства не завжди здатний детально врегулювати відносини між сторонами.
Корпоративний договір може визначати:
- порядок голосування;
- питання, які потребують погодження інвестора;
- призначення директора;
- затвердження бюджету;
- придбання і продаж значних активів;
- отримання кредитів;
- виплату дивідендів;
- додаткові внески;
- доступ до документів;
- проведення аудиту;
- заборону конкуренції у дозволених законом межах;
- порядок продажу часток;
- спільний продаж бізнесу;
- вихід учасника;
- порядок вирішення тупикової ситуації;
- конфіденційність.
Інвестору не завжди потрібна більшість голосів. Іноді достатньо права погоджувати обмежений перелік рішень, які можуть істотно вплинути на його вкладення.
Для засновника небезпечно погоджувати право вето щодо кожного поточного питання. Це може фактично заблокувати роботу підприємства.
Як захистити засновника агробізнесу
Перед залученням інвестора власнику потрібно визначити межі допустимого контролю.
Доцільно врегулювати:
- хто керує операційною діяльністю;
- які питання залишаються за засновником;
- чи може інвестор змінити директора;
- чи зобов’язаний засновник працювати в компанії;
- чи може інвестор вимагати додаткових внесків;
- що відбувається у разі невиконання бізнес-плану;
- як оцінюється частка під час виходу;
- чи можна примусово продати бізнес;
- кому належать земля, бренд і технології;
- чи може інвестор фінансувати конкурента;
- які дані є конфіденційними.
Не варто передавати корпоративні права лише в обмін на обіцянку надати кошти пізніше. Інвестиція повинна бути прив’язана до перевірюваних етапів фінансування.
Як захистити інвестора
Інвестор повинен отримати не лише презентацію та прогноз прибутку, а й юридичні механізми контролю.
До них можуть належати:
- поетапне фінансування;
- перерахування коштів після виконання умов;
- заборона використання грошей не за призначенням;
- погодження бюджету;
- регулярна управлінська звітність;
- доступ до банківських і бухгалтерських документів;
- незалежний аудит;
- забезпечення зобов’язань;
- відповідальність за приховані борги;
- гарантії засновників;
- обмеження на відчуження ключових активів;
- порядок повернення коштів;
- механізм виходу з інвестиції.
Водночас інвестор не повинен втручатися в господарську діяльність способом, який суперечить корпоративним документам або фактично позбавляє керівника можливості виконувати свої обов’язки.
Іноземні інвестиції в агробізнес
Залучення нерезидента потребує додаткової перевірки.
Потрібно врахувати:
- структуру іноземного інвестора;
- кінцевих бенефіціарів;
- країну реєстрації;
- санкційні обмеження;
- фінансовий моніторинг;
- походження коштів;
- валюту інвестування;
- банківські документи;
- порядок внесення коштів;
- оподаткування;
- виплату дивідендів;
- повернення позики;
- валютні обмеження;
- застосовне право;
- порядок вирішення спорів.
Окремого аналізу потребують права на сільськогосподарську землю. Вхід іноземного інвестора до корпоративної структури може впливати на можливість набуття або збереження окремих земельних активів.
Тому землю, корпоративні права та операційну діяльність не можна структурувати ізольовано одне від одного.
Гранти для агробізнесу
Аграрні підприємства можуть використовувати державні, місцеві та міжнародні програми підтримки.
Фінансування може надаватися для:
- садівництва;
- ягідництва;
- виноградарства;
- тепличних господарств;
- переробки продукції;
- придбання обладнання;
- зберігання;
- енергоефективності;
- експорту;
- цифровізації;
- відновлення пошкоджених потужностей;
- створення робочих місць;
- розвитку малого бізнесу.
Конкретні програми, суми, строки і вимоги регулярно змінюються. Перед поданням заявки потрібно перевіряти актуальну редакцію порядку та умови конкретного конкурсу.
Що перевірити до подання грантової заявки
Статус заявника
Необхідно перевірити:
- організаційно-правову форму;
- дату реєстрації;
- види діяльності;
- податковий статус;
- борги;
- санкції;
- судові рішення;
- пов’язаних осіб;
- кінцевих бенефіціарів;
- наявність інших грантів;
- відповідність критеріям малого, середнього або іншого бізнесу.
Формальна наявність потрібного КВЕДу не завжди підтверджує реальну відповідність програмі.
Право на землю
Для саду, теплиці, тваринницького або іншого аграрного проєкту можуть мати значення:
- площа;
- кадастровий номер;
- цільове призначення;
- право власності або оренди;
- строк користування;
- державна реєстрація;
- відсутність спору;
- можливість будівництва;
- доступ до води та електроенергії;
- обмеження у використанні.
Строк користування ділянкою повинен відповідати строку реалізації та зобов’язань за грантовою програмою.
Співфінансування
Багато програм вимагають внесення частини коштів самим отримувачем.
Потрібно підтвердити:
- джерело власних коштів;
- можливість їх своєчасного внесення;
- відсутність подвійного фінансування;
- порядок оплати рахунків;
- допустимість кредитних коштів;
- відповідність суми бюджету.
Заявляти співфінансування, якого фактично немає, небезпечно. Після схвалення проєкту короткий строк на внесення коштів може зробити його реалізацію неможливою.
Робочі місця
Якщо програма передбачає працевлаштування, потрібно заздалегідь визначити:
- кількість працівників;
- строки створення місць;
- кваліфікацію;
- оплату праці;
- сезонність;
- податки;
- витрати на охорону праці;
- можливість знайти працівників у конкретній місцевості.
Формальне оформлення людей без реальної роботи може бути розцінене як невиконання умов або зловживання.
Бюджет проєкту
Кожна витрата повинна відповідати правилам програми.
Потрібно перевірити:
- чи є витрата допустимою;
- чи можна придбавати вживане обладнання;
- чи дозволена оплата будівельних робіт;
- чи можна оплачувати доставку;
- чи включається ПДВ;
- чи потрібні комерційні пропозиції;
- чи дозволена пов’язана особа як постачальник;
- чи можна змінити модель обладнання;
- чи допускається перерозподіл бюджету.
Обладнання, яке корисне для бізнесу, не обов’язково є допустимою витратою конкретної програми.
Грантова угода і зобов’язання отримувача
Рішення про надання гранту не завершує юридичну роботу.
Перед підписанням документів потрібно з’ясувати:
- коли відкривається спеціальний рахунок;
- хто контролює платежі;
- які документи потрібні для оплати;
- які строки закупівель;
- які показники повинен виконати отримувач;
- як підтверджується завершення проєкту;
- як довго потрібно вести діяльність;
- коли і кому подаються звіти;
- у яких випадках фінансування повертається;
- чи допускається зміна проєкту;
- що робити через воєнні або інші обставини.
Необхідно розрізняти повернення невикористаного залишку і вимогу повернути весь грант через порушення умов.
Закупівля обладнання за грантові кошти
Постачальника потрібно перевіряти до укладення договору та оплати.
Перевірка може охоплювати:
- державну реєстрацію;
- податковий статус;
- повноваження підписанта;
- судові спори;
- виконавчі провадження;
- санкції;
- досвід поставок;
- право на продаж обладнання;
- гарантійний сервіс;
- країну походження;
- строки виробництва і доставки.
У договорі потрібно передбачити:
- точну модель;
- технічні характеристики;
- комплектацію;
- ціну;
- валютний механізм;
- строки;
- монтаж;
- запуск;
- навчання;
- гарантію;
- сервіс;
- відповідальність;
- повернення авансу;
- наслідки відмови грантодавця погодити витрату.
Якщо постачальник не поставить обладнання вчасно, отримувач може одночасно порушити договір і строки грантового проєкту.
Зміна грантового проєкту
Під час реалізації можуть змінитися ціни, постачальник, модель обладнання, місце встановлення або строки будівництва.
Не можна самостійно вважати такі зміни несуттєвими.
Потрібно перевірити:
- чи дозволяє програма зміни;
- хто їх погоджує;
- у якій формі подається звернення;
- які документи додаються;
- чи потрібно змінювати бізнес-план;
- чи впливають зміни на кількість робочих місць;
- чи можна використовувати економію;
- чи продовжується строк реалізації.
Усне погодження працівника банку, органу влади або грантодавця бажано підтвердити офіційним документом.
Податки і бухгалтерський облік
Залучення фінансування має бути правильно відображене у бухгалтерському та податковому обліку.
Необхідно визначити:
- правову природу коштів;
- дату їх отримання;
- цільове призначення;
- порядок визнання доходу;
- облік придбаних активів;
- амортизацію;
- ПДВ;
- курсові різниці;
- проценти;
- внески до капіталу;
- фінансову допомогу;
- витрати за проєктом;
- зв’язок із податковими пільгами.
Одна й та сама сума не повинна одночасно оформлюватися як інвестиція, позика та безповоротна допомога.
Документи, бухгалтерський облік і фактичні операції повинні відповідати одне одному.
Масштабування земельного банку
Розширення площі часто відбувається шляхом оренди нових ділянок або придбання корпоративних прав агропідприємства, яке вже має земельний банк.
Потрібно перевірити:
- дійсність договорів;
- державну реєстрацію;
- строки;
- орендну плату;
- заборгованість;
- спадкоємців орендодавців;
- обмін ділянками;
- невитребувані паї;
- емфітевзис;
- суборенду;
- судові спори;
- фактичне користування.
Купівля компанії з великим заявленим земельним банком не гарантує, що всі права належно оформлені і можуть використовуватися протягом заявленого строку.
Будівництво нової потужності
Для теплиці, елеватора, ферми, холодильника, овочесховища або переробного підприємства потрібно перевірити:
- право на землю;
- цільове призначення;
- містобудівну документацію;
- технічні умови;
- проєкт;
- дозвільні процедури;
- підрядника;
- авторський і технічний нагляд;
- введення об’єкта в експлуатацію;
- підключення до мереж;
- пожежні та екологічні вимоги.
Грант на обладнання не усуває необхідності законно оформити будівлю, в якій воно буде встановлене.
Збільшення обсягів виробництва
Підприємство повинно оцінити, чи охоплюють чинні дозволи та документи новий масштаб діяльності.
Збільшення виробництва може вимагати:
- реєстрації нової потужності;
- оновлення процедур НАССР;
- перегляду екологічних документів;
- отримання дозволу на викиди;
- оформлення спеціального водокористування;
- зміни правил поводження з відходами;
- розширення складських приміщень;
- додаткових працівників;
- оновлення страхування;
- перегляду договорів із покупцями.
Те, що було достатнім для невеликого фермерського виробництва, може бути неприйнятним для промислової переробки.
Бренд, технології та інтелектуальна власність
Під час залучення партнера потрібно визначити, кому належать:
- торговельна марка;
- домен;
- дизайн упаковки;
- рецептури;
- технологічні карти;
- бази клієнтів;
- програмне забезпечення;
- фотографії;
- рекламні матеріали;
- сорти рослин;
- результати досліджень.
Небезпечно розвивати бренд за кошти підприємства, якщо торговельна марка зареєстрована на одного із засновників без договору з компанією.
Інвестор і грантодавець можуть окремо вимагати підтвердження прав на результати, створені за їхні кошти.
Звітність перед інвестором
Інвестор повинен отримувати достатню інформацію, але порядок її надання потрібно визначити заздалегідь.
Звітність може включати:
- рух коштів;
- виконання бюджету;
- закупівлі;
- виробничі показники;
- врожайність;
- залишки;
- продажі;
- дебіторську заборгованість;
- податки;
- судові спори;
- страхові випадки;
- відхилення від бізнес-плану.
Необмежений доступ інвестора до всіх систем і комерційної інформації без правил конфіденційності може створити ризик для підприємства.
Що відбувається, якщо проєкт не досяг запланованих показників
Невиконання бізнес-плану не завжди означає порушення закону або договору.
Потрібно встановити:
- чи був показник юридично обов’язковим;
- чи це був лише прогноз;
- хто відповідав за його досягнення;
- які обставини вплинули на результат;
- чи були надані достовірні вихідні дані;
- чи повідомляв отримувач про проблеми;
- чи вживав заходів для зменшення втрат;
- чи допускав договір зміну плану.
Інша ситуація виникає, якщо підприємство свідомо надало недостовірні документи, використало кошти не за призначенням або приховало пов’язаного постачальника.
Такі обставини можуть призвести не лише до договірної вимоги про повернення грошей, а й до перевірок та інших видів відповідальності.
Типові помилки під час залучення фінансування
Найпоширенішими є:
- Передача частки інвестору до отримання коштів.
- Інвестиція оформлена як звичайний переказ без договору.
- Не визначено, чи потрібно повертати гроші.
- Не погоджено порядок розподілу прибутку.
- Інвестор отримав право блокувати всі рішення.
- Засновник приховав кредити або судові спори.
- Не перевірено права на землю.
- Строк оренди коротший за строк проєкту.
- Бізнес-план не відповідає реальним витратам.
- Не підтверджено власне співфінансування.
- Заявлено робочі місця, які підприємство не може утримувати.
- Обладнання замінено без погодження.
- Кошти використано на недопустиму витрату.
- Постачальник не перевірений.
- Договір не передбачає повернення авансу.
- Звіти подаються із запізненням.
- Грантове обладнання передано іншій компанії.
- Інвестор і засновник по-різному розуміють поняття прибутку.
- Не визначено порядок виходу з бізнесу.
- Юриста залучають після отримання вимоги про повернення фінансування.
Які документи підготувати для консультації
Бажано надати:
- статут;
- витяг із реєстру;
- структуру власності;
- рішення учасників;
- корпоративні договори;
- фінансову звітність;
- бізнес-план;
- бюджет проєкту;
- презентацію для інвестора;
- грантову заявку;
- умови конкурсу;
- проєкт грантової угоди;
- документи на землю;
- договори оренди;
- документи на нерухомість;
- документи на техніку;
- кредитні договори;
- договори застави;
- судові документи;
- податкові вимоги;
- договори з основними покупцями;
- комерційні пропозиції постачальників;
- проєкти інвестиційних договорів;
- листування з інвестором або грантодавцем;
- документи про вже отримане фінансування;
- звіти про використання коштів.
Приклади ситуацій, у яких виникають юридичні ризики
Приклад 1. Інвестор профінансував будівництво теплиці без оформлення частки
Власник фермерського бізнесу домовився з інвестором про будівництво теплиці. Інвестор перерахував кошти частинами, але сторони не уклали інвестиційного договору і не оформили його входження до компанії.
Після запуску теплиці інвестор вимагав половину підприємства, а засновник заявив, що кошти були позикою без права на корпоративний контроль.
Суд перевірятиме призначення платежів, листування, проєкти документів, бухгалтерський облік, поведінку сторін та домовленості про розподіл прибутку.
На користь інвестора можуть свідчити повідомлення про спільну власність і його участь у прийнятті ключових рішень. Для захисту засновника можуть мати значення документи про обов’язок повернути конкретну суму та відсутність рішення про передачу частки.
Сам факт фінансування будівництва не означає автоматичного набуття права власності на половину компанії або теплиці. Правову природу коштів потрібно встановити за доказами.
Приклад 2. Грантове обладнання придбали в пов’язаної компанії
Агропідприємство отримало грант на запуск переробки. Обладнання було придбано у компанії, керівником якої є родич одного із засновників отримувача.
Під час перевірки грантодавець поставив під сумнів ринкову ціну, реальність поставки та незалежність постачальника.
Перевірятимуться умови програми, зв’язки між компаніями, технічні характеристики, ціна, платіжні документи, транспортування, монтаж і фактичне використання обладнання.
На користь порушення можуть свідчити завищена вартість, відсутність альтернативних пропозицій і неповна комплектація. Для захисту отримувача можуть використовуватися незалежна оцінка, ринкові пропозиції, акти монтажу та підтвердження, що програма не забороняла таку закупівлю.
Сам факт родинного зв’язку ще не доводить заволодіння грантовими коштами. Однак він потребує прозорого розкриття і підтвердження ринковості операції.
Приклад 3. Інвестор придбав частку агрокомпанії з проблемним земельним банком
Інвестор придбав 40 відсотків товариства, яке заявляло про обробіток значної площі землі. Після угоди з’ясувалося, що частина договорів оренди не зареєстрована, частина завершилася, а щодо кількох ділянок тривають спори.
Інвестор заявив, що вартість бізнесу була завищена.
Перевірятимуться договори купівлі-продажу частки, надані продавцем гарантії, реєстраційні дані, земельні документи, презентації та результати попередньої перевірки.
На користь інвестора можуть свідчити письмові гарантії щодо конкретної площі та приховані судові спори. Для захисту продавця можуть мати значення повідомлення про ризики і доступ покупця до всіх документів до угоди.
Зменшення фактичного земельного банку не означає автоматичної недійсності угоди. Наслідки залежать від умов договору, достовірності наданої інформації та впливу порушення на вартість придбаної частки.
Поширені запитання
Чи обов’язково передавати інвестору частку в агробізнесі?
Ні. Фінансування може бути оформлене як позика, спільний проєкт або інша законна модель. Вибір залежить від того, чи повинен інвестор отримати корпоративний контроль і брати участь у прибутку.
Чи потрібно повертати грант?
За належного виконання умов грант зазвичай не повертається. Проте невиконання зобов’язань щодо цільового використання, робочих місць, строків або діяльності може створити обов’язок повернути частину чи всю суму.
Чи може грант використовуватися як власне співфінансування іншої програми?
Це залежить від умов обох програм. Подвійне фінансування одних і тих самих витрат часто забороняється, тому джерела коштів потрібно перевіряти до подання заявки.
Чи гарантує юридичний супровід отримання гранту?
Ні. Рішення залежить від умов програми, бюджету, оцінки проєкту та інших заявників. Юридичний супровід допомагає перевірити відповідність вимогам і зменшити ризик документальних помилок.
Чи може іноземець інвестувати в українське агропідприємство?
Так, але потрібно врахувати корпоративні, санкційні, валютні, податкові та земельні обмеження. Особливо ретельно перевіряється структура, якщо підприємство має сільськогосподарську землю у власності.
Чи може інвестор вимагати повернення коштів, якщо бізнес не отримав прибутку?
Це залежить від моделі фінансування. За договором позики кошти зазвичай підлягають поверненню незалежно від прибутку. За корпоративною інвестицією інвестор може нести ризик збитковості разом з іншими учасниками.
Адвокат з інвестицій, грантів і масштабування агробізнесу
Залучення коштів є лише одним етапом розвитку агропідприємства.
Необхідно одночасно захистити корпоративний контроль, підтвердити права на землю та обладнання, оформити відносини з інвестором, виконати умови грантодавця, правильно провести закупівлі та підготувати документи для можливого аудиту.
Помилка в одному документі може вплинути на весь проєкт. Наприклад, пояснення щодо цільового використання гранту можуть мати значення для податкової перевірки, спору з постачальником, кримінального провадження або вимоги про повернення фінансування.
Адвокат може:
- перевірити юридичну готовність проєкту;
- визначити модель фінансування;
- провести аудит активів;
- підготувати інвестиційні та корпоративні документи;
- перевірити умови гранту;
- супроводити закупівлі;
- контролювати виконання зобов’язань;
- допомогти внести зміни до проєкту;
- підготувати відповідь на вимогу грантодавця;
- представляти підприємство у переговорах і суді.
Звернення до адвоката до передачі частки, отримання коштів або підписання грантової угоди допомагає узгодити очікування сторін, зберегти контроль над активами та сформувати документи, які можна буде захистити під час перевірки або спору.
Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Соцмережі: Facebook | Instagram
Увага! Матеріали сайту мають виключно інформаційний та загальноосвітній характер і не є індивідуальною юридичною консультацією чи порадою щодо конкретної ситуації.