Правовий супровід виноградарства та виноробного бізнесу

Виноробний бізнес починається не з етикетки і навіть не з першого врожаю. Він починається із землі, права користування виноградником, походження садивного матеріалу, обладнання, приміщень, технологічної документації та правильно обраної моделі виробництва.

Помилка на будь-якому з цих етапів може проявитися через кілька років. Наприклад, коли закінчується оренда землі під плодоносним виноградником, контролюючий орган виявляє невідповідність виробничої потужності, торговельна мережа відмовляється приймати партію через маркування або інвестор знаходить проблеми з ліцензіями та правами на майно.

Водночас сам факт вирощування винограду не означає, що господарство автоматично повинно отримувати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв. Значення має фактична модель діяльності: чи продається лише виноград, чи виготовляються виноматеріали, чи здійснюється повний цикл виробництва та розливу вина, хто є власником сировини, де зберігається продукція і через які канали вона продається.

Юридичний супровід виноградарства та виноробного бізнесу повинен охоплювати весь шлях продукції: від земельної ділянки і саджанця до пляшки, договору з дистриб’ютором, рестораном, магазином або іноземним покупцем.

Допомога адвоката виноградникам і виноробним підприємствам

Адвокатське об’єднання «Максимальний захист» надає юридичну допомогу власникам виноградників, фермерським господарствам, виноробням, малим виробництвам виноробної продукції, переробним підприємствам, дистриб’юторам та інвесторам.

До напрямів нашої допомоги можуть входити:

юридичний аудит виноградного або виноробного бізнесу;
перевірка земельних ділянок перед закладенням виноградника;
підготовка і перевірка договорів оренди землі;
захист інвестицій у багаторічні насадження;
юридичний супровід придбання готового виноградника або виноробні;
перевірка прав на виробничі приміщення, склади та обладнання;
підготовка корпоративних і партнерських документів;
супровід створення фермерського господарства або товариства;
підготовка документів для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв;
супровід малого виробництва виноробної продукції;
підготовка та перевірка декларації відповідності матеріально-технічної бази;
державна реєстрація потужності оператора ринку;
юридичний супровід упровадження процедур НАССР;
перевірка маркування вина та іншої виноробної продукції;
реєстрація торговельної марки;
правова охорона назви, логотипу, дизайну етикетки та упаковки;
супровід використання географічних зазначень;
договори на постачання винограду, тари, корків, етикеток і допоміжних матеріалів;
договори з лабораторіями, технологами, підрядниками та перевізниками;
договори з торговельними мережами, ресторанами і дистриб’юторами;
юридичне оформлення дегустацій, екскурсій і винного туризму;
супровід оптової, роздрібної та дистанційної торгівлі;
перевірка зовнішньоекономічних контрактів;
юридичний супровід експорту вина;
супровід грантових та інвестиційних проєктів;
допомога під час перевірок;
підготовка заперечень на акти, приписи та рішення контролюючих органів;
оскарження штрафів і припинення дії ліцензій;
стягнення заборгованості з покупців;
представництво у господарських, адміністративних і цивільних спорах.

 Телефон: +38 (097) 888-99-77
 Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
 Viber, WhatsApp, Telegram

Які закони регулюють виноградарство та виноробство

Із 2026 року основні галузеві вимоги визначає Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства». Він регулює вирощування винограду, виробництво вина та інших продуктів виноградарства, технологічні вимоги, простежуваність, декларації, маркування, представлення продукції на ринку та використання географічних зазначень.

Виробництво й обіг алкогольних напоїв додатково регулюються законодавством про ліцензування, акцизний податок, оптову і роздрібну торгівлю.

Виноробне підприємство також повинно враховувати вимоги законодавства про:

безпечність харчових продуктів;
інформацію для споживачів;
державний контроль харчових продуктів;
матеріали, що контактують із харчовими продуктами;
пестициди та агрохімікати;
насіння і садивний матеріал;
воду та водокористування;
землю та оренду;
будівництво і введення об’єктів в експлуатацію;
працю й охорону праці;
оподаткування та застосування РРО або ПРРО;
захист прав інтелектуальної власності;
рекламу алкогольних напоїв;
експорт та митне оформлення.

Для невеликої сімейної виноробні цей перелік може здаватися надмірним. Проте кількість вимог залежить не лише від розміру підприємства. Важливими є обсяг виробництва, вид продукції, походження сировини, технологія, канали продажу та наявність власної роздрібної точки.

З чого почати створення виноробного бізнесу

Перед придбанням обладнання або поданням документів на ліцензію потрібно визначити модель майбутнього підприємства.

Основні питання:

Хто вирощуватиме виноград?
На чиїй землі розташований виноградник?
Чи буде підприємство використовувати лише власний виноград?
Чи планується придбання винограду в інших виробників?
Хто виготовлятиме виноматеріали?
Де відбуватимуться переробка, витримка, зберігання і розлив?
Хто буде власником обладнання?
Чи відповідає приміщення запланованому виробництву?
Які види вина або іншої продукції планується випускати?
Чи продаватиме виробник продукцію самостійно?
Чи будуть дегустації, ресторан, готель або екскурсії?
Чи планується експорт?

Від відповідей залежить організаційна форма, перелік КВЕДів, ліцензії, документи на потужність, договірна модель та податкові наслідки.

Не варто спочатку будувати виноробню, а потім з’ясовувати, чи можна законно використовувати приміщення, обладнання і земельну ділянку. Виправлення таких помилок зазвичай коштує дорожче, ніж попередній юридичний аудит проєкту.

Земля під виноградником

Виноградник є довгостроковою інвестицією. Між посадкою і повноцінним комерційним урожаєм проходить час, а насадження можуть використовуватися багато років.

Тому короткий або нестабільний договір оренди створює особливий ризик. Підприємство може вкласти кошти у підготовку ґрунту, саджанці, шпалери, крапельний полив, дороги та захист насаджень, але втратити право користування землею до повернення інвестицій.

Перед закладенням виноградника потрібно перевірити:

власника ділянки;
кадастровий номер;
площу та межі;
цільове призначення;
зареєстровані речові права;
строк оренди;
порядок поновлення договору;
можливість передачі права іншій юридичній особі;
умови суборенди;
іпотеки, арешти та інші обтяження;
судові спори;
доступ до дороги;
можливість зрошення;
розташування мереж і меліоративної інфраструктури;
санітарні, природоохоронні та інші обмеження;
порядок компенсації невід’ємних поліпшень;
долю насаджень після припинення договору.

У договорі бажано окремо врегулювати право орендаря закладати багаторічні насадження, встановлювати шпалери, системи поливу та інше обладнання.

Без цього під час припинення оренди може виникнути спір про те, кому належать насадження, хто має право їх використовувати і чи повинна компенсуватися вартість поліпшень.

Детальні питання оформлення ділянок можна узгоджувати в межах юридичної допомоги із земельного права.

Проєкт опорядження виноградника

Нове галузеве регулювання передбачає розроблення проєкту опорядження виноградника.

Такий проєкт пов’язує конкретну земельну ділянку, її характеристики, розміщення насаджень, сорти, схему посадки та інші відомості про виноградник.

Особи, які станом на 1 січня 2026 року мали у власності виноградні насадження, що використовуються у господарській діяльності, повинні врахувати перехідний строк для подання відповідного проєкту.

До підготовки документації варто залучати не лише агронома або проєктанта. Потрібно звірити проєкт із правами на землю, кадастровими даними, фактичними межами та документами господарства.

Розбіжність між проєктом, кадастром і фактичним розміщенням виноградника може ускладнити подальше підтвердження походження винограду та продукції.

Садивний матеріал, сорти та засоби захисту рослин

Договір на постачання саджанців повинен містити більше, ніж назву сорту і кількість рослин.

Доцільно погодити:

сорт і клон;
підщепу;
категорію та походження матеріалу;
документи про якість;
фітосанітарні документи;
стан кореневої системи;
допустимий відсоток браку;
порядок приймання;
строки висаджування;
гарантії постачальника;
порядок заміни;
відшкодування витрат на повторне садіння;
порядок відбору зразків і проведення експертизи.

Якщо пересорт або зараження виявляються через сезон, простого акта приймання може бути недостатньо. Потрібно зберігати етикетки, сертифікати, накладні, фото, залишки партії та листування з постачальником.

Окремо слід контролювати законність придбання, зберігання і застосування засобів захисту рослин. Працівники повинні бути належно оформлені та допущені до відповідних робіт, а використані препарати, строки обробки й дози потрібно фіксувати.

Такі документи можуть мати значення не лише під час перевірки, а й у спорі щодо якості винограду або безпечності готового вина.

Мале виробництво виноробної продукції

Законодавство передбачає окрему модель малого виробництва виноробної продукції.

До неї може належати суб’єкт господарювання, який:

здійснює повний технологічний цикл;
виробляє та розливає продукцію у споживчу тару;
виготовляє алкогольні напої без додавання спирту;
не перевищує встановленого річного обсягу;
використовує виноматеріали власного виробництва;
переробляє власний або придбаний виноград;
у разі придбання використовує сировину українського походження.

Статус малого виробництва не означає відсутності правових вимог. Такий виробник повинен мати відповідну матеріально-технічну базу, подати декларацію її відповідності та отримати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв.

Спрощення стосуються окремих процедур і документів, але не звільняють від вимог до безпечності, простежуваності, маркування, обліку та законного обігу продукції.

Особливо небезпечно називати підприємство малим виробництвом лише через невеликі фактичні обсяги. Необхідно перевірити відповідність усім ознакам, включно з походженням сировини і повним технологічним циклом.

Ліцензія на виробництво вина

Виробництво алкогольних напоїв здійснюється за наявності відповідної ліцензії.

Перед поданням заяви потрібно перевірити:

реєстраційні дані суб’єкта господарювання;
податковий облік;
повідомлення про об’єкти оподаткування;
право власності або користування приміщеннями;
право власності або користування обладнанням;
наявність повного технологічного циклу;
адресу місця виробництва;
коди продукції згідно з УКТ ЗЕД;
лабораторне забезпечення;
атестацію виробництва, якщо вона потрібна для конкретної моделі;
декларацію матеріально-технічної бази для малого виробництва;
правильність і своєчасність платежу за ліцензію.

Документи на приміщення та обладнання повинні відповідати фактичному стану.

Наприклад, ліцензійний ризик виникає, якщо частина виробничої лінії фактично використовується іншою компанією, обладнання орендується без належного договору або виробництво здійснюється за адресою, якої немає в поданих документах.

Під час реорганізації, зміни адреси, розширення потужності або передачі обладнання необхідно окремо оцінювати, чи потрібно вносити зміни до ліцензійних відомостей.

Матеріально-технічна база виноробні

Для виробництва вина недостатньо мати приміщення, резервуари і лінію розливу. Матеріально-технічна база повинна забезпечувати заявлений технологічний цикл.

Залежно від продукції це може включати обладнання для:

приймання і зважування винограду;
подрібнення та пресування;
отримання сусла;
бродіння;
освітлення, фільтрації та стабілізації;
зберігання і витримки;
змішування та технологічної обробки;
розливу;
закупорювання;
маркування;
санітарної обробки обладнання;
контролю температури;
лабораторного контролю.

Приміщення повинні відповідати фактичному використанню. Окремо перевіряються водопостачання, водовідведення, вентиляція, санітарний стан, поверхні, зони зберігання, рух сировини і готової продукції.

Під час придбання готової виноробні потрібно проводити технічний та юридичний аудит одночасно. Наявність обладнання ще не доводить, що воно належить продавцю, не перебуває в заставі та може законно використовуватися покупцем.

Безпечність продукції та НАССР

Вино є харчовим продуктом. Виробник виступає оператором ринку і несе відповідальність за безпечність продукції в межах своєї діяльності.

До початку роботи потрібно визначити, чи достатньо державної реєстрації потужності або для окремих операцій потрібні інші документи.

На підприємстві повинні діяти постійні процедури, засновані на принципах НАССР.

Формальне придбання шаблонної папки не вирішує проблему. Процедури мають відповідати реальному виробничому процесу, обладнанню, персоналу, сировині та ризикам конкретної виноробні.

Необхідно врегулювати:

приймання винограду;
контроль постачальників;
використання води;
санітарну обробку;
боротьбу зі шкідниками;
контроль температури;
використання допоміжних матеріалів;
лабораторні дослідження;
простежуваність партій;
поводження з невідповідною продукцією;
відкликання продукції;
навчання персоналу;
ведення записів.

Документи повинні дозволяти встановити, з якої сировини виготовлена конкретна партія вина, де вона зберігалася, які операції проводилися і кому продукцію було передано.

Договори на постачання винограду

Під час купівлі винограду усна домовленість про сорт і ціну є недостатньою.

У договорі слід визначити:

сорт;
походження;
регіон вирощування;
урожай року;
обсяг;
графік збирання і доставки;
ступінь стиглості;
показники цукристості та кислотності;
допустимі домішки;
стан ягід;
тару;
температуру та умови перевезення;
порядок зважування;
місце відбору проб;
лабораторію;
момент переходу права власності;
порядок відмови від партії;
ціну та її коригування;
строки оплати;
відповідальність сторін.

Виноград швидко втрачає якість. Тому процедура приймання повинна дозволяти вирішити спір протягом годин, а не тижнів.

Покупець не повинен мати необмежене право одноосібно визначати якість після переробки сировини. Постачальник, зі свого боку, не повинен отримувати оплату лише на підставі заявленої ваги без підтвердження фактичних показників.

Маркування вина

Етикетка є не лише маркетинговим матеріалом. Вона повинна відповідати вимогам до інформації про продукт і спеціальним правилам виноробної галузі.

Перед друком великої партії потрібно перевірити:

законну назву продукту;
категорію вина;
фактичний вміст спирту;
номінальний об’єм;
виробника або відповідального оператора;
походження;
номер партії;
алергени;
обов’язкові попередження;
умови зберігання, якщо вони необхідні;
використання року врожаю;
назви сортів;
географічні позначення;
органічне маркування;
рекламні твердження;
читабельність і розміщення інформації.

Не можна використовувати на етикетці назву регіону, традиційне найменування або позначення, яке створює у споживача неправильне уявлення про походження чи властивості вина.

Один невдалий макет може призвести до витрат на передрук етикеток, затримки поставки, претензій торговельної мережі або вилучення продукції з обігу.

Торговельна марка та географічне зазначення

Назву виноробні бажано перевірити до замовлення пляшок, етикеток, домену і рекламної кампанії.

Реєстрація торговельної марки дозволяє захистити назву, логотип або інше позначення від використання конкурентами. При цьому реєстрація юридичної особи з певною назвою сама по собі не замінює реєстрацію торговельної марки.

Окремий режим діє для географічних зазначень. Використання назви певної місцевості може вимагати відповідності специфікації продукції, підтвердженого походження сировини та дотримання встановленої процедури.

Торговельна марка захищає бренд конкретного власника. Географічне зазначення пов’язує продукт із визначеною територією, характеристиками та правилами виробництва. Це різні правові інструменти.

Оптова, роздрібна та дистанційна торгівля

Ліцензія на виробництво не завжди охоплює всі способи продажу.

Перед початком реалізації потрібно визначити:

хто є продавцем;
чи здійснюється оптова або роздрібна торгівля;
де розташоване місце торгівлі;
чи продається продукція на виноробні;
чи працює дегустаційний зал;
чи здійснюється продаж на розлив;
чи використовується інтернет-магазин;
хто приймає оплату;
хто доставляє продукцію;
як перевіряється вік покупця;
який РРО або ПРРО використовується;
як відображається продукція у фіскальному чеку.

Для столових вин законодавство передбачає окремі особливості. Проте виняток для конкретної категорії продукції не можна автоматично поширювати на ігристі, лікерні, ароматизовані або інші вина.

Продаж на розлив для споживання на місці також потребує окремої перевірки моделі закладу громадського харчування та роздрібної ліцензії.

Інтернет-продаж не зводиться до розміщення форми замовлення на сайті. Потрібно законно оформити приймання платежу, фіскалізацію, доставку, перевірку віку та передачу товару покупцю.

Дегустації та винний туризм

Виноробня може поєднувати виробництво з екскурсіями, дегустаціями, рестораном, магазином, готелем або проведенням подій.

Кожен із цих напрямів створює додаткові юридичні питання:

статус приміщень;
пожежна безпека;
харчування відвідувачів;
продаж алкоголю на місці;
облік і фіскалізація;
відповідальність за відвідувачів;
публічна оферта і правила бронювання;
повернення коштів;
персональні дані;
музика та авторські права;
реклама;
працівники;
безбар’єрність і безпечність маршруту.

Безкоштовна дегустація, дегустація у вартості екскурсії та продаж келиха вина можуть мати різне правове оформлення.

Це потрібно визначити до відкриття комплексу, а не під час першої перевірки.

Акциз, звітність та облік

Виноробна продукція належить до підакцизних товарів. Виробнику необхідно правильно визначати категорію продукції, податкові зобов’язання, вимоги до маркування і звітності.

Малі виробництва виноробної продукції мають окремі правила звітування. Водночас спрощена періодичність не означає, що облік можна вести приблизно.

Дані про сировину, виробництво, залишки, втрати, розлив і реалізацію повинні узгоджуватися між собою.

Станом на 2026 рік триває перехід до електронної системи простежуваності та електронних акцизних марок. Підприємствам доцільно завчасно перевірити програмне забезпечення, облік, обладнання для нанесення і зчитування кодів та договори з учасниками ланцюга постачання.

До дати повноцінного запуску системи необхідно окремо перевіряти чинний перехідний режим. У цій сфері строки вже змінювалися, тому покладатися на старі консультації або статті небезпечно.

Договори виноробного підприємства

Для виноробні можуть знадобитися:

договори оренди землі;
договори оренди приміщень;
договори купівлі або оренди обладнання;
лізинг виробничої лінії;
договори на проєктування і будівництво;
договори на монтаж і запуск обладнання;
договори на постачання винограду;
договори на закупівлю пляшок, корків, капсул і етикеток;
договори з лабораторіями;
договори з технологами і консультантами;
договори з перевізниками;
договори відповідального зберігання;
договори з дистриб’юторами;
договори з торговельними мережами;
договори з ресторанами;
договори комісії;
договори приватної торговельної марки;
зовнішньоекономічні контракти;
ліцензійні договори на використання бренду;
угоди між засновниками та інвесторами.

Кожен договір повинен враховувати особливості продукції.

Наприклад, у договорі з дистриб’ютором важливо визначити територію, канали продажу, мінімальні обсяги, порядок зберігання, рекламні витрати, повернення продукції, прострочення оплати та право на використання бренду.

У договорі на виробництво вина під чужою торговельною маркою потрібно чітко розподілити відповідальність за рецептуру, сировину, маркування, ліцензії, лабораторні показники, права на дизайн і претензії споживачів.

Інвестиції, гранти та придбання готової виноробні

Виноробний проєкт потребує значних вкладень і не завжди швидко виходить на прибуток.

Перед залученням інвестора потрібно погодити:

розмір внеску;
корпоративні права;
порядок фінансування;
контроль над витратами;
управління підприємством;
розподіл прибутку;
додаткові внески;
вихід інвестора;
заборону конкуренції;
права на бренд;
долю землі, виноградника та обладнання;
дії у разі недосягнення запланованих показників.

Під час придбання готового бізнесу перевіряються не лише фінансові показники.

Юридичний аудит повинен охоплювати:

права на землю;
виноградні насадження;
нерухомість;
обладнання;
ліцензії;
декларації;
документи оператора ринку;
НАССР;
маркування;
товарні залишки;
акцизний облік;
договори;
кредити і застави;
працівників;
судові спори;
приписи;
торговельні марки;
грантові зобов’язання.

Якщо підприємство отримало грант на обладнання або створення робочих місць, зміна власника чи моделі роботи може вплинути на виконання умов фінансування.

Перевірки виноробного підприємства

Виноробний бізнес може перевірятися з питань ліцензування, акцизного обліку, безпечності харчових продуктів, маркування, праці, пожежної безпеки та інших напрямів.

Перед допуском посадових осіб потрібно перевірити:

орган, який проводить захід;
підставу;
направлення;
посвідчення;
предмет перевірки;
строки;
межі повноважень;
перелік документів, які вимагаються.

Під час перевірки бажано фіксувати передані документи, відібрані зразки, пояснення працівників і фактичні дії посадових осіб.

Не слід надавати приблизні або суперечливі пояснення без перевірки документів. Пояснення щодо обліку сировини можуть пізніше використовуватися у ліцензійному, податковому або судовому спорі.

Акт перевірки не завжди є остаточним рішенням. За наявності помилок потрібно своєчасно подати заперечення, докази та правові аргументи.

Типові помилки виноградного та виноробного бізнесу

Найчастіше проблеми виникають через такі помилки:

Виноградник закладено на землі з недостатнім строком оренди.
Договір не визначає долю багаторічних насаджень.
Обладнання придбано до перевірки приміщення і ліцензійних вимог.
Підприємство вважає себе малим виробництвом лише через невеликі обсяги.
Походження придбаного винограду не підтверджено документами.
Фактична адреса виробництва не відповідає ліцензійним відомостям.
НАССР існує лише на папері.
Відсутня належна простежуваність партій.
Етикетки друкуються до юридичної перевірки.
Торговельна марка не зареєстрована.
Виноробня продає продукцію через канал, не охоплений її документами.
Дегустації та продаж на розлив оформлені однаково.
Договір із покупцем не визначає порядок приймання і повернення вина.
Дані виробничого, складського та податкового обліку не збігаються.
Документи перевіряються лише після отримання припису або штрафу.

Приклади ситуацій, у яких виникають юридичні ризики

Приклад 1. Виноградник на орендованій землі

Фермерське господарство орендувало землю, заклало виноградник, установило шпалери та систему поливу. Через кілька років виявилося, що строк договору завершується раніше, ніж господарство розраховувало, а порядок компенсації поліпшень не визначений.

Юридичний ризик створюють невідповідність строку оренди інвестиційному циклу та відсутність положень про насадження.

Суд перевірятиме договір, державну реєстрацію права, згоду власника, документи про витрати, характер поліпшень і поведінку сторін.

На користь орендодавця може свідчити відсутність дозволу на закладення виноградника. Для захисту господарства можуть мати значення листування, проєкт, акти, докази погодження робіт і витрат.

Сам факт наявності виноградника ще не доводить право орендаря залишатися на землі після закінчення договору або автоматично отримати повну компенсацію.

Приклад 2. Мала виноробня придбала сировину без підтвердженого походження

Підприємство працює як мале виробництво і придбало партію винограду через посередника. У документах зазначена лише загальна назва товару, але не підтверджено українське походження сировини.

Ризик пов’язаний із відповідністю ознакам малого виробництва, простежуваністю і достовірністю обліку.

Контролюючі органи перевірятимуть договори, накладні, постачальника, місце вирощування, обсяги переробки, виробничі записи і рух готової продукції.

На користь порушення можуть свідчити суперечливі документи або неможливість ідентифікувати виробника винограду. Для захисту можуть використовуватися первинні документи господарства, дані перевезення, сертифікати, листування і пояснення постачальника.

Придбання винограду саме по собі не є порушенням. Значення мають його походження, документи та відповідність усім умовам обраної моделі виробництва.

Приклад 3. Спір із дистриб’ютором через повернення вина

Виноробня передала дистриб’ютору партію вина. Через кілька місяців покупець повернув частину пляшок і заявив про зміну смаку та пошкодження етикеток.

Договір не визначав температуру зберігання, порядок контролю складу, строки пред’явлення претензій і процедуру відбору зразків.

Перевірятимуться документи про якість під час відвантаження, умови транспортування, склад дистриб’ютора, партії продукції, лабораторні результати та момент виявлення недоліків.

На користь покупця можуть свідчити належно оформлені акти і підтверджена невідповідність партії. На користь виноробні можуть використовуватися докази правильного виробництва, належного відвантаження і порушення умов зберігання після переходу ризиків до покупця.

Сам факт зміни властивостей вина не доводить автоматичну відповідальність виробника. Необхідно встановити причину і момент виникнення недоліку.

Які документи підготувати для консультації

Бажано надати:

виписку або витяг щодо суб’єкта господарювання;
статут і корпоративні документи;
документи на землю;
договори оренди;
кадастрові дані;
проєкт виноградника;
документи на садивний матеріал;
договори на придбання винограду;
документи на приміщення;
документи на обладнання;
технологічну схему;
ліцензії;
декларацію матеріально-технічної бази;
документи оператора ринку;
процедури НАССР;
договори з лабораторією;
виробничі журнали;
результати досліджень;
макети етикеток;
документи на торговельну марку;
договори з покупцями і дистриб’юторами;
документи щодо РРО або ПРРО;
акцизну та іншу звітність;
акти перевірок;
приписи;
претензії і листування.

Якщо частина документів відсутня, адвокат допоможе визначити, що потрібно отримати, відновити або оформити.

Поширені запитання

Чи потрібна ліцензія лише для вирощування винограду?

Саме вирощування і продаж винограду не є виробництвом алкогольних напоїв. Ліцензійні вимоги виникають, коли підприємство переходить до виробництва вина, виноматеріалів, розливу або відповідної торгівлі.

Чи може мала виноробня купувати виноград?

Так, але потрібно дотримуватися вимог до малого виробництва, походження сировини, власного виробництва виноматеріалів, повного технологічного циклу та граничного обсягу.

Чи достатньо декларації матеріально-технічної бази?

Ні. Декларація не замінює ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, документи оператора ринку, НАССР, податковий облік та інші обов’язкові вимоги.

Чи можна продавати власне вино через інтернет?

Дистанційний продаж можливий лише після належного оформлення ліцензійної, податкової, касової та логістичної моделі. Потрібно також забезпечити перевірку віку покупця і законну передачу товару.

Чи потрібна окрема ліцензія для дегустацій?

Це залежить від формату дегустації, способу оплати, продажу на розлив і статусу приміщення. Платна дегустація або продаж келихами можуть потребувати оформлення роздрібної торгівлі та діяльності закладу громадського харчування.

Чи можна використовувати назву регіону на етикетці?

Не завжди. Використання географічних назв повинно відповідати правилам маркування, походженню продукції та режиму охорони географічних зазначень. Назва не повинна вводити споживача в оману.

Адвокат для виноградарства та виноробного бізнесу

Виноградник, виноробня і продаж готового вина не можна юридично розділити на три незалежні частини.

Проблема із землею впливає на походження сировини. Помилка у договорі на виноград впливає на простежуваність. Невідповідність фактичного виробництва ліцензійним документам може вплинути на законність обігу всієї партії. Неточне пояснення під час перевірки може мати наслідки у податковому, ліцензійному та судовому спорі.

Адвокат може:

перевірити юридичну модель бізнесу;
провести аудит землі, приміщень і обладнання;
підготувати документи для ліцензування;
перевірити матеріально-технічну базу;
узгодити договори з постачальниками і покупцями;
перевірити маркування;
допомогти захистити бренд;
супроводити перевірку;
підготувати заперечення або скаргу;
представляти підприємство в переговорах і суді.

Звернення до адвоката до запуску виробництва або укладення значного договору допомагає виявити суперечності раніше, ніж вони призведуть до зупинення продажів, втрати партії продукції або тривалого спору.

АО “МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАХИСТ”

Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Соцмережі: Facebook | Instagram

Увага! Матеріали сайту мають виключно інформаційний та загальноосвітній характер і не є індивідуальною юридичною консультацією чи порадою щодо конкретної ситуації.

Language switcher

Зв'язатися з нами

Правовий супровід виноградарства