Якщо обвинувальний акт за ст. 301 КК України вже передали до суду, справа переходить у принципово іншу стадію. Завдання захисту тепер не зводиться до загального пояснення, «що передбачає стаття». Потрібно розібрати саме те обвинувачення, яке прокурор просить суд визнати доведеним.
За Кримінальним процесуальним кодексом обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду. Водночас сам факт передачі справи до суду не означає доведеної вини: обов’язок доведення залишається на стороні обвинувачення, а сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Зміст
- Що саме має довести обвинувачення
- Яка відповідальність передбачена ст. 301
- Чому знайдений файл ще не доводить склад правопорушення
- Як перевіряти мету збуту або розповсюдження
- Цифрові докази: кому належав акаунт і хто вчинив дію
- Обшук і вилучення телефону або комп’ютера
- Що перевіряти в експертизі
- Типові ситуації
- Що робити після отримання обвинувального акта
- Коли потрібен адвокат
- FAQ
Що саме має довести обвинувачення за ст. 301 КК України
Стаття 301 КК України встановлює відповідальність не просто за наявність матеріалів сексуального характеру.
Частина 1 охоплює, зокрема, ввезення в Україну відповідних предметів з метою збуту або розповсюдження, а також їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою. Окремими формами є безпосередній збут, розповсюдження та примушування до участі у створенні таких матеріалів.
Тому в суді потрібно розкласти обвинувачення на конкретні питання:
- Яку саме дію інкримінують людині?
- Які конкретно матеріали сторона обвинувачення вважає предметом кримінального правопорушення?
- Чим підтверджено зв’язок цих матеріалів саме з обвинуваченим?
- Якщо йдеться про виготовлення або зберігання – чим доводиться мета збуту чи розповсюдження?
- Якими доказами підтверджується умисел?
- Чи законно ці докази були отримані?
- Чи відповідають фактичні обставини саме тій частині ст. 301, яку зазначено в обвинувальному акті?
Саме тут часто знаходиться різниця між самим фактом існування певного файла і доведенням конкретного кримінального правопорушення.
Яка відповідальність передбачена ст. 301 КК України
Станом на 4 вересня 2026 року стаття має три чинні частини, які передбачають різний рівень відповідальності.
| Частина | Що охоплює | Основні санкції |
| ч. 1 | базовий склад | штраф 1000–4000 НМДГ, пробаційний нагляд до 3 років або обмеження волі до 3 років |
| ч. 2 | зокрема кіно-, відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них | штраф 2000–5000 НМДГ, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 5 років |
| ч. 3 | повторність, попередня змова групи осіб або отримання доходу у великому розмірі | позбавлення волі від 3 до 7 років із можливим обмеженням права займати певні посади чи діяльність |
У старих публікаціях ще можна зустріти арешт як санкцію частини 1. Це вже застаріла інформація. З 28 березня 2024 року відповідну санкцію замінено пробаційним наглядом.
Окремо потрібно відрізняти ст. 301 від ст. 301-1 КК України, яка регулює діяння, пов’язані з дитячою порнографією. Кваліфікація залежить не від побутової назви матеріалу, а від його змісту, обставин та конкретних дій, які ставляться особі у вину.
Чому знайдений файл ще не відповідає на питання про вину
У справах за ст. 301 значну частину доказової бази можуть складати телефони, ноутбуки, жорсткі диски, хмарні сховища, листування, акаунти та історія передачі файлів.
Але логіка «на пристрої знайшли файл – отже, злочин доведений» є надто спрощеною.
Якщо інкримінують зберігання за ч. 1 ст. 301, окреме значення має мета подальшого збуту чи розповсюдження. Сам текст статті пов’язує зберігання саме з такою метою.
Водночас захисту не варто будувати позицію лише на аргументі, що файл існував виключно в цифровій формі. Верховний Суд уже зазначав, що предметом правопорушення за ст. 301 можуть бути не тільки матеріальні носії, а й зображення, створені та зафіксовані в онлайн-середовищі.
Тому ключове питання не лише де був файл, а що саме з ним робила конкретна людина і що вона усвідомлювала.
Як перевіряти мету збуту або розповсюдження
Мета – одна з центральних точок захисту, коли людині інкримінують виготовлення, зберігання, перевезення або інше переміщення матеріалів.
Її не можна просто припустити через наявність файла.
У матеріалах провадження потрібно шукати, на чому обвинувачення будує такий висновок: листування про передачу матеріалів, налаштування публічного доступу, платежі, оголошення, активність акаунтів, посилання для інших користувачів або інші фактичні дані.
При цьому технологія сама по собі також може мати значення.
У справі №752/6632/18 Верховний Суд звертав увагу на обізнаність користувача з принципом роботи файлообмінної програми: можливість інших користувачів завантажувати файли була релевантною для оцінки суб’єктивної сторони. Це не означає, що будь-яка програма автоматично доводить умисел. Потрібно досліджувати конкретні налаштування, дії користувача та інші докази у сукупності.
Цифрові докази: кому належав акаунт і хто вчинив конкретну дію
Коли обвинувачення ґрунтується на Telegram, соціальній мережі, сайті, хмарному сховищі або іншому онлайн-сервісі, одного збігу імені акаунта з ім’ям людини може бути недостатньо для повної картини.
Захисту доцільно перевірити:
- як встановлено власника або фактичного користувача акаунта;
- з якого пристрою здійснювалися дії;
- як і коли цей пристрій був вилучений;
- чи був до пристрою доступ інших осіб;
- чи зафіксовано час створення, завантаження і передачі файлів;
- чи збережені вихідні цифрові дані;
- чи не суперечать один одному протоколи, експертні висновки та технічна інформація.
Це не означає, що кожна невідповідність автоматично руйнує обвинувачення. Але суд повинен оцінити належність, допустимість і достовірність доказів, а також їх взаємний зв’язок.
Обшук і вилучення телефону або комп’ютера
У справах, де головні докази містяться на цифрових пристроях, процедура їх отримання може бути не менш важливою, ніж самі файли.
КПК встановлює, що доказ є допустимим, якщо його отримано у встановленому законом порядку. Докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини, у передбачених законом випадках визнаються недопустимими.
Тому потрібно перевіряти ухвалу про обшук, межі дозволу суду, протокол, відеозапис слідчої дії, опис вилученої техніки, порядок доступу до інформації та подальше дослідження пристрою.
Якщо проблема виникла ще на етапі вилучення техніки, корисним є окремий матеріал АО «Максимальний захист»- адвокат під час обшуку. Для спорів щодо процесуальної придатності отриманих матеріалів також є окрема сторінка про визнання доказів недопустимими.
Що перевіряти в експертному висновку
Фраза «є висновок експерта» не повинна завершувати аналіз справи.
Захисту потрібно бачити сам документ і додатки до нього: що саме було передано на дослідження, які питання поставили експерту, які файли досліджувалися, чи можна ідентифікувати їх як ті самі матеріали, що були вилучені, та на яких методах ґрунтується висновок.
Так само потрібно відокремлювати два різні питання.
Перше – характеристика самого контенту.
Друге – чи доведено, що саме обвинувачений його виготовив, зберігав з передбаченою законом метою, збував або розповсюджував.
Навіть сильний доказ щодо змісту файла сам по собі не встановлює автоматично автора всіх дій із цим файлом.
Типові ситуації, які потребують різної позиції захисту
Ситуація 1. Файл знайшли на телефоні
Наприклад, уявімо, що під час обшуку на смартфоні виявили відео, яке слідство відносить до порнографічних матеріалів.
Для захисту недостатньо сперечатися лише про зміст відео. Потрібно з’ясувати, звідки воно з’явилося, чи передавалося іншим людям та чим обвинувачення підтверджує мету розповсюдження.
Ситуація 2. Контент надсилали через месенджер
Тут на перший план виходять адресат, фактичний зміст пересилання, належність акаунта, технічні дані та повнота листування.
Окремий скриншот без контексту розмови може давати зовсім іншу картину, ніж повна історія повідомлень.
Ситуація 3. Обвинувачення ґрунтується на роботі вебсайту або онлайн-платформи
Потрібно встановити роль конкретної людини: хто керував акаунтом, хто завантажував файли, кому належали платіжні реквізити, хто мав адміністративний доступ і як це підтверджено.
Ситуація 4. Прокурор посилається на повторність або великий дохід
Це вже може впливати на кваліфікацію за ч. 3 ст. 301.
Тому захист окремо перевіряє кожен епізод, їх юридичну самостійність, докази попередньої змови та розрахунок доходу. Кваліфікуюча ознака також повинна бути доведена, а не просто зазначена в обвинувальному акті.
Що робити після отримання обвинувального акта
Перший практичний крок – не починати з написання загальних заперечень, а зіставити обвинувальний акт із повними матеріалами кримінального провадження.
Потрібно скласти таблицю або робочу схему:
теза обвинувачення → доказ прокурора → що цей доказ реально підтверджує → слабке місце → доказ або аргумент захисту.
Окремо варто перевірити:
- фактичні обставини кожного епізоду;
- конкретну частину ст. 301;
- мету, якщо вона є обов’язковою ознакою;
- належність цифрових даних обвинуваченому;
- законність обшуків і вилучення техніки;
- повноту відкритих стороні захисту матеріалів;
- експертні висновки;
- докази повторності, групи осіб або доходу, якщо інкримінується ч. 3.
КПК надає обвинуваченому право знати, у чому його обвинувачують (Ознайомлення з матеріалами справи), користуватися допомогою захисника, не давати показання щодо обвинувачення та реалізовувати інші процесуальні права.
Як адвокат може будувати захист у справі за ст. 301 КК України
У такій справі юридична робота може включати аналіз обвинувального акта і матеріалів провадження, оцінку цифрових доказів та експертних висновків, перевірку законності слідчих дій, підготовку процесуальних клопотань і формування позиції для судового розгляду.
Окремий напрям – питання допустимості доказів. КПК прямо дозволяє стороні захисту під час судового розгляду ставити питання про визнання доказів недопустимими.
АО «Максимальний захист» має окрему практику захисту у справах за ст. 301 КК України. Обсяг роботи визначається після аналізу обвинувального акта, матеріалів провадження та конкретної частини статті.
Для первинної оцінки ситуації можна звернутися до АО «Максимальний захист»:
Телефон: +38 (097) 888-99-77
Або напишіть нам у месенджер – ми оперативно відповімо
Viber, WhatsApp, Telegram
Соцмережі: Facebook | Instagram
Чи змінюється зараз ст. 301 КК України
У 2026 році у Верховній Раді дійсно розглядається законопроєкт №15294 щодо посилення відповідальності у сфері дитячої порнографії.
Станом на 4 вересня 2026 року він прийнятий лише за основу та готується до другого читання. Отже, це ще не чинна зміна Кримінального кодексу і будувати юридичний висновок на тексті законопроєкту не можна.
Перед публікацією або використанням цієї статті пізніше статус законопроєкту потрібно перевірити повторно.
FAQ
Чи достатньо знайти порнографічний файл на телефоні для обвинувачення за ст. 301?
Наявність файла може бути доказом певної обставини, але для конкретної форми правопорушення мають бути доведені всі необхідні ознаки. Наприклад, для зберігання за ч. 1 значення має передбачена законом мета збуту чи розповсюдження.
Чи може онлайн-відео бути предметом ст. 301?
Так. Верховний Суд визнавав, що цифрові зображення, створені онлайн, можуть бути предметом правопорушення за ст. 301. Тому аргумент лише про відсутність фізичного носія недостатній.
Чи можна оскаржувати цифрові докази?
Так. Перевіряються їх належність, допустимість, достовірність, джерело отримання, процедура вилучення та зв’язок із конкретною особою.
Якщо обвинувальний акт уже в суді, чи пізно залучати адвоката?
Ні. Судова стадія передбачає дослідження доказів, заявлення клопотань, допити та формування позиції захисту. Але чим раніше адвокат отримає повний доступ до матеріалів, тим більше часу буде для системного аналізу.
Чи означає обвинувальний акт, що суд уже погодився з прокурором?
Ні. Обвинувальний акт визначає обсяг обвинувачення, але вина повинна бути доведена в суді поза розумним сумнівом.
Офіційні джерела
- Кримінальний кодекс України – ст. 301, 301-1.
- Кримінальний процесуальний кодекс України – ст. 17, 42, 84–94.
- Закон України №3342-IX від 23.08.2023.
- Практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо ст. 301 КК України.
- Картка законопроєкту №15294 – для контролю можливих майбутніх змін.
Перевірено станом на 04.09.2026.
УВАГА! Матеріали сайту носять виключно інформаційний та загальноосвітній характер. Вони не є індивідуальною юридичною консультацією, правовим висновком чи рекомендацією щодо дій у конкретній ситуації. Законодавство та обставини справи можуть змінюватись, тому перед прийняттям юридично важливих рішень рекомендуємо звернутися до адвоката для аналізу ваших документів та фактичних обставин.