fbpx

Зв'язатися з нами

Спадковий адвокат

spadkove_pravo

Спадковий адвокат

Що таке спадок, як його оформити, як написати заповіт, чи можна змінити заповіт після його написання, не встиг оформити документи на спадщину вчасно, чи можна визнати заповіт недійсним? – багатьох цікавить відповідь на ці питання.

Команда Адвок АТСКУ об’єднання «Максимальна захист»:
– Надасть відповіді на Ваші питання по телефону – БЕЗКОШТОВНО.
– Надасть консультацію особисто – від 500 грн.
– Чи вплине комплексну допомогу при вирішенні питання спадщини – від 5000 грн.
У разі необхідності надамо наступні види послуг.

I . Відкриття спадщини.
Час відкриття спадщини?
Н аследство відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою , тобто спадщина відкривається в день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим – день, з якого він оголошується померлим.
Смерть громадянина реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану. Цей державний орган видає свідоцтво про смерть, яке свідчитиме про смерть громадянина і про день відкриття спадщини.
При оголошенні спадкодавця померлим, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду.
Яке має значення час відкриття спадщини?

Час відкриття спадщини має значення для правильного визначення:
– кола спадкоємців;
– закон, який потрібно застосовувати для даних правовідносин,
– для встановлення спадкової маси.
Слід звернути увагу, що при вирішенні спорів про спадщину застосовується той закон, який діяв на момент відкриття спадщини, а не на день розгляду справи.
Цим законом визначається і коло спадкоємців і черговість спадкування, а також спадкова маса.
Місце відкриття спадщини?

Місцем відкриття спадщини визначається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

В Україні існує дві форми спадкування:
за законом;
за заповітом.

ІІ. Спадкування за законом.
Спадкування за законом відбувається шляхом покликання черг спадкування.
Існує 5 черг спадкування.
До I черги входять: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, чоловік або жінка в шлюбі, батьки.
До II черги входять: рідні брати, сестри спадкодавця, його баба та дід з боку батька і з боку матері.
До III черги входять: рідні дядько та тітка спадкодавця.
До IV черги входять: особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
До V черги входять: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення.
Пропустити одну з черг неможливо, тільки в тому випадку, якщо спадкоємці відповідної черги відсутні або відмовилися від прийняття спадщини.
Відмовитися від частини спадщини так не можна, або приймаєте спадок в повному обсязі, або не приймаєте зовсім.
Основні документи необхідні для прийняття спадщини:
свідоцтво про смерть спадкодавця;
паспорт (свідоцтво про народження спадкоємця)
реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
документи, що підтверджують родинні зв’язки спадкоємця і спадкодавця (свідоцтво про народження для дитини або свідоцтво про шлюб для подружжя)
правовстановлюючі документи на майно.
Після подання документів для переходу права власності на майно спадкодавця необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, яким засвідчується, що до особи переходить відповідне її наслед ство .

ІІІ. Спадкування за заповітом.
Заповіт – це розпорядження дієздатної особи в разі смерті про належне йому майно.
Заповіт складається у письмовій формі, підписується заповідачем і засвідчується нотаріусом.
Заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від того чи є у нього родинні зв’язки з цими особами.
Однак заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.
Заповідач може вказати умова при якому спадок перейде у власність спадкоємців.
Кожний новий заповіт скасовує дію попереднього .
Документи з якими необхідно звернутися за прийняттям спадщини :
свідоцтво про смерть спадкодавця;
паспорт (свідоцтво про народження спадкоємця)
реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
Термін для подачі документів для прийняття спадщини за законом і за заповітом становить 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець проживав (був зареєстрований) зі спадкодавцем за однією адресою, вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від спадщини. Втім, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно все одно доведеться подати заяву для переоформлення документів. В іншому випадку спадкоємець не зможе в подальшому їм розпоряджатися. Варто зауважити, що в такому випадку заява можна подати навіть після закінчення 6-місячного терміну.

IV Якщо пропустив строк для прийняття спадщини
Вирішити дану ситуацію можна двома способами:
1) отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
2) подати позов до суду. Необхідно буде пояснити, чому ви пропустили строк. Якщо суд визнає такі причини поважними, то продовжить терміни.
До можливих поважних причин можна віднести наступні:
• тривала бо лезнь, що обмежує можливість пересування;
• довгострокове відрядження;
• знаходження в місцях позбавлення волі;
• незнання про те, що родич помер (наприклад, не повідомили про це інші родичі)
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (повідомлення про смерть спадкодавця не публікувались в регіональній пресі).
Після відновлення строку для прийняття спадщини, Вам потрібно отримати рішення суду, яке набрало законної сили і надати таке рішення нотаріуса, у якого була заведено спадкову справу. Звертаю увагу, що відновлення строку для прийняття спадщини повторно, законом не передбачено, тому рекомендуємо уважно поставитися до термінів які Вам додатково визначив суд.

V Встановлення права на обов’язкову частку у спадщині
На обов’язкову частку у спадщині мають право такі особи:
1. малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (малолітніми є діти до 14 років, неповнолітніми є діти у віці до 18 років);
2. непрацездатна вдова (вдівець) – (непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років, чоловіки – 60 років, інваліди I , II. III груп, незалежно від того чи призначена їм пенсія;
3. непрацездатні батьки.
Тобто незалежно від того, написано заповіт чи ні, дана категорія людей в будь-якому випадку має право на спадщину обов’язкова частка в спадщині визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала б кожному із спадкоємців, які мають право на неї, при спадкуванні за законом.
Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
Позбавлення права на обов’язкову частку у спадщині закон не передбачає.
У встановлених законом випадках суд, з урахуванням відносин між спадкоємцями, які мають право на обов’язкову частку (а також інших обставин, що мають істотне значення), може зменшити її розмір. Це може бути, наприклад, коли здійснення права на обов’язкову частку у спадщині перешкоджає можливості передати спадкоємцеві за заповітом майно, яким спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, за життя спадкодавця не користувався, а спадкоємець за заповітом використовував для проживання (будинок або інше житлове приміщення ). Можуть бути враховані відносини між спадкоємцями та спадкодавцем, які існували за життя останнього, а також інші обставини, які мають істотне значення (наприклад, майновий стан спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині).
Також звертаємо увагу, що не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині продовження трудової діяльності після виходу на пенсію.

VI Визнати заповіт недійсним
Підстави для визнання заповіту недійсним:
1. заповіт складено особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;
2. заповіт складено з порушенням вимог оформлення та посвідчення;
3. під час складання заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Визнання заповіту недійсним здійснюється в судовому порядку шляхом подання позову.
Тобто, необхідно визначити необхідні вимоги до заповітів передбачені законом і недотримання цих вимог є підставою для визнання заповіту недійсним. До них відносяться:
– письмова форма заповіту;
– вказівка ​​в заповіті місця і часу його складання;
– заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем;
– в разі, якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК, а саме: якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша обличчя; підпис іншої особи на тексті правочину, засвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє; підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути посвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.
– заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК;
– якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ч. 2 абз 3 ст. 1248 ЦК);
– передбачається, у випадках передбачених ч.2 абз 3 ст. 1248 ЦК і ст. 1252 ЦК, присутність не менш як двох свідків;
– свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому;
– в текст заповіту заносяться відомості про особу свідків (ч. 5, 6 ст. 1253 ЦК).

VII Оскарження дій нотаріуса при оформленні права на спадщину
Оскарження нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що така дія було скоєно неправомірно. Оскарження ж відмови в такому скоєнні мати місце в разі, якщо особа вважає, що нотаріус неправомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з Цивільним кодексом України термін оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта встановлено в три роки.
У разі подачі позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус.
У разі пред’явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора.
Большинство постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосується видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме, відсутність у спадкоємців належних документів на спадкове майно, пропущення строку для прийняття спадщини.
Коли є правомірним відмову нотаріуса?
якщо:
– вчинення такої дії суперечить законодавству України;
– не представлені відомості (інформацію) та документи, необхідні для здійснення
нотаріальної дії;
– дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
– є сумніви в тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
– з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
– угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням.
– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії з відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, в тому числі за виконавчими виробництвам про стягнення аліментів за наявності заборгованості за відповідними платежами понад три місяці.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (ч.3 ст.49 Закону України «Про нотаріат»).
Якщо Ви звертаєтеся до нотаріуса і розумієте, що буде відмова у вчиненні нотаріальних дій, обов’язково вимагайте, щоб Вам було надано саме письмове Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Ви маєте право звернутися до суду і оскаржити постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Крім того, треба розуміти, що в таких справах, як успадкування, не буває однакових стандартних рішень, так само, як і кожна постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій виноситься в кожному окремому справі.

VIII Позбавлення права спадкування
Всі категорії спадкоємців, включаючи мають право на обов’язкову частку у спадщині та осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ можуть бути відсторонені від права на спадкування.
Цивільним кодексом України визначено перелік осіб, які не мають права на спадкування, до яких відносяться:
– особи, умисно позбавили життя спадкодавця чи можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (за винятком коли обізнаний про це спадкодавець вирішив призначити таку особу спадкоємцем за заповітом);
– навмисне перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати його для виникнення права на спадкування у них самих чи в інших осіб або для збільшення частки в спадщині;
– в разі позбавлення батьківських прав;
– при ухиленні від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена ​​судом;
– особи у разі недійсності їх шлюбу.
Особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

VIII Позбавлення права спадкування
Всі категорії спадкоємців, включаючи мають право на обов’язкову частку у спадщині та осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ можуть бути відсторонені від права на спадкування.
Цивільним кодексом України визначено перелік осіб, які не мають права на спадкування, до яких відносяться:
– особи, умисно позбавили життя спадкодавця чи можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (за винятком коли обізнаний про це спадкодавець вирішив призначити таку особу спадкоємцем за заповітом);
– навмисне перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати його для виникнення права на спадкування у них самих чи в інших осіб або для збільшення частки в спадщині;
– в разі позбавлення батьківських прав;
– при ухиленні від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена ​​судом;
– особи у разі недійсності їх шлюбу.
Особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відсторонення від права на спадкування відбувається в судовому порядку.

При подачі позовної заяви до суду мають значення сукупність наступних обставин:
1. ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання;
2. перебування спадкодавця в безпорадному стані;
3. потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
При цьому безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та турботи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцеві, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не скоювала необхідних дій
Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

IX Визнання свідоцтва про право спадщину недійсним
Якщо Ви вважаєте, що людина отримала незаконно і не мала права на спадкування свідоцтво про право на спадщину Ви можете в судовому порядку визнати таке свідоцтво недійсним.
Перелік підстав визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним не є вичерпним до інших підстав можна віднести:

  • Визнання заповіту недійсним
  • Визнання відмови від спадщини недійсною
  • Визнання шлюбу недійсним
  • Порушення в зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб

Кожен випадок індивідуальний і обставини, при яких може бути визнано свідоцтво про спадщину недійсним.
Також Ви можете передати нам свої турботи оформленні спадщини в органах нотаріату, державної влади і управління;
юридичний супровід вирішення спадкових спорів в органах судової влади. Даний перелік договірних послуг, завжди може бути доповнений за бажанням клієнта, для максимально повного правового забезпечення клієнтської діяльності

Якщо у Вас залишилися питання звертайтеся до Адвокатського об’єднання «Максимальний захист» в будь-який зручний спосіб:

  • Зателефонувати за номером : 097-888-99-77
  • Звернувшись і поспілкувавшись особисто з адвокатом за адресою : місто Київ, вул . В. Сосюри 5, офіс 304
  • Написавши лист на електронну пошту : mzahyst@gmail.com
  • Знайшовши нас в Facebook : facebook.com/mzahyst