fbpx

Зв'язатися з нами

Адвокат із сімейного права

semya

Адвокат із сімейного права

Сімейний адвокат – це своєрідна форма адвокатської допомоги, яка пов’язана з особливістю спорів та правових питань, що виникають у сфері сімейного права.

На підсвідомому рівні для більшості людей адвокат або юрист – це людина до якої звертаються лише в останню чергу.

Проте!

як свідчить практика багатьох проблемних ситуацій можливо уникнути, якщо вчасно звернутись до фахівця.

Ми допоможемо Вам при розлученні.

Якщо Ви вирішили розірвати шлюб, але…

  1. У Вас наявні неповнолітні діти;
  2. відсутня згодна одного з подружжя
  3. є інші обставини, які перешкоджають розлученню у позасудовому порядку.

І. Взаємна згода на розірвання шлюбу досягнута, але є неповнолітні діти.

Чинне законодавство України передбачає можливість розірвання шлюбу судом в порядку окремого провадження.

Як це?

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є:

      • суд не з’ясовує причини розлучення,
      • не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому перевіряє відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчується, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором.

Заявником у цій справі може бути лише подружжя, тобто особи, які перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі.

Необхідні документи:

  1. спільну заяву про розірвання шлюбу у судовому порядку, підписану обома з подружжя.
  2. Підписаний подружжям договір, в якому буде зазначено:
      • з ким проживатиме дитина після розлучення;
      • яким чином інший з батьків братиме участь в її утриманні;
      • яким чином інший з батьків зможе реалізовувати свої права на особисте виховання дитини (дітей).
  1. Свідоцтво про шлюб.
  2. Копія свідоцтва про народження кожної дитини.
  3. Якщо додається договір, який встановлює розмір аліментів, то він повинен бути завірений нотаріусом.
  4. Оригінал квитанції про сплату судового збору.

ІІ. Відсутня згода одного з подружжя.

Життя разом стало нестерпним, зникло взаєморозуміння один одного і один з подружжя хоче розірвати шлюб  і у Вас є неповнолітня дитина (діти), тоді чоловік чи дружина може звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Як це зробити та скільки необхідно коштів?

Необхідно написати позовну заяву, згідно вимог передбачених статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Необхідні документи для цього:

      • Паспорт;
      • Реєстраційний номер облікової картки платника податків ( ідентифікаційний код)
      • Свідоцтво про шлюб;
      • Свідоцтво про народження дитини
      • Квитанцію про сплату судового збору – у 2020 році розмір судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 840 грн. 80 коп.

Копії цих документів додаються до позовної заяви.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким, чином подружжю, у якого є неповнолітні діти, що бажає розірвати шлюб необхідно досягнути згоди з обов’язку утримувати дитину.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1 та 2 ст. 181 Сімейного кодексу України).

Якщо такої домовленості між батьками не буде досягнуто, то за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з ким проживає дитина.

Зверніть увагу!

Позов не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

ІІІ. Розірвання шлюбу з іноземцем.

В першу чергу потрібно звернути увагу на те, де саме (на території якої держави) був зареєстрований шлюб.

Це необхідно для того, щоб обрати право держави, яке можна застосовувати у даному випадку.

Частими є випадки, коли чоловік або дружина мають наміри розірвати шлюб, але другий із подружжя перебуває за кордоном., тобто :

      • не проживає в Україні,
      • його актуальне місце проживання/перебування за кордоном не відоме,
      • зв’язок із ним втрачено.

Як бути в такій ситуації?

У такому випадку розірвання шлюбу відбуватиметься лише через суд.

Відповідно одна сторона звертається як позивач до іншої сторони із позовною заявою про розірвання шлюбу, яку направлятиме за правилами підсудності справ за вибором позивача із вказівкою місця проживання/ перебування, яке відоме позивачу.

Суд в такому випадку здійснює заходи розшуку людини, яка є іноземцем. У тому випадку, якщо знайти потрібних даних про іноземця не вдалось, розірвання шлюбу відбувається за його відсутності.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Допоможемо з питань аліментів.

Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років.

Разом з цим існує обов’язок батьків сплачувати аліменти на повнолітню дитину до досягнення нею 23 років, за умови, що та потребує матеріальної допомоги або продовжує навчання, а батьки мають можливість надати таку допомогу.

Розмір аліментів можуть визначатися добровільно.

Якщо ж Ви не досягнули згоди щодо сплати аліментів на дитину, то стягнення аліментів відбуватиметься судом.

Що робити якщо згоди про сплату аліментів не досягнуто?

Той з батьків з ким проживає дитина подає позовну заяву до суду.

Позовна заява пишеться з додержанням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Необхідні документи для написання позову:

      • паспорт
      • реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код)
      • свідоцтво про шлюб (свідоцтво про розірвання шлюбу)
      • свідоцтво про народження дитини (дітей)
      • довідка про доходи відповідача 

Які обставини враховує суд при визначенні розміру аліментів:

  1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника;
  2. наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних батьків;
  3. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  4. доведені стягувачем витрати платника, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує 21020 грн (десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи), якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  5. інші обставини, які мають істотне значення.

Також суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів, якщо останній має необгрунтовані його заробітком витрати та не підтвердив джерело походження коштів для їх оплати.

З яких доходів утримуються аліменти?

Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткових винагород як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом (перелік встановив Кабмін, проте він не є вичерпним). Аліменти можуть утримуватися з стипендії; пенсії; допомоги по державному соціальному страхуванню, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по безробіттю тощо.

З яких доходів аліменти не утримуються?

Аліменти не утримуються з наступних видів доходів:

1) вихідної допомоги при звільненні  і  сум  неоподаткованого
розміру матеріальної допомоги;

2)  компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім
випадків,  коли  особа  при  звільненні  одержує  компенсацію   за
відпустку,  не  використану  протягом  кількох років;

3)  допомоги  на лікування;

4)  допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях  і  переведенні  на
роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок  до  заробітної  плати  й
інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;

7)  компенсаційних  сум,  які  виплачуються  за   амортизацію
інструментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу
по безробіттю;

9) вартості  безкоштовного  надання  квартир  та  комунальних
послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги   по  догляду  за  дитиною  до  досягнення   нею
трирічного  віку;

13) допомоги   на   дітей,  які  перебувають  під  опікою  чи
піклуванням;

14)  допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми

15)  соціальної  допомоги малозабезпеченим сім’ям;

16)  державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а
також  надбавки  на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та
дитиною  з  інвалідністю,  що  передбачені  Законом  України  “Про
державну  соціальну  допомогу особам з інвалідністю з дитинства та
дітям  з  інвалідністю”;

17) допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності  по догляду за
хворою  дитиною  віком  до  14  років

18) тимчасової  державної  допомоги,  якщо  місце  проживання
батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не
мають  можливості  утримувати  дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат  на  придбання
скрапленого  газу,  твердого та рідкого пічного побутового палива;

20) щомісячної  грошової  допомоги  у  зв’язку  з  обмеженням
споживання   продуктів   харчування   місцевого   виробництва   та
особистого  підсобного  господарства  громадян,  які проживають на
територіях  радіоактивного  забруднення;

21) вартості речового,  продовольчого забезпечення  або  його
грошової компенсації;

22) дотацій  на  обіди,  вартості  путівок  до  санаторіїв  і
будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та
організацій.

Як можуть сплачуватись аліменти?

  1. У фіксовані твердій грошовій формі;
  2. У частці доходу матері, батька.

Звертаємо увагу!

Розмір аліментів не може бути меншим від половини прожиткового мінімум, визначеного для дітей відповідного віку.

Прожитковий мінімум дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1779 гривень, з 1 липня – 1859 гривень, з 1 грудня – 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2218 гривень, з 1 липня – 2318 гривень, з 1 грудня – 2395 гривень.

Коли батьки не зобов’язані утримувати дитину?

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини  набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує її потреби.

У випадку, якщо дитина перестала отримувати дохід або дохід дитини значно зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Стягнути аліменти за минулий час. Так, це можливо!

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо Ви доведете, що вживали всіх необхідних заходів для щодо одержання аліментів, але не змогли їх отримати у зв’язку з ухиленням особи від їх сплати.

У даному випадку суд може присудити аліменти за минулий час,  але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Дії, які свідчать, що Ви намагались одержати аліменти можуть полягати у:

      • Спробах встановити місце проживання, місце роботи;
      • Спробували встановити справжній розмір заробітку зобов’язаної особи.

Після того як суд прийняв рішення про стягнення аліментів за минулий час, суд видає виконавчий лист, який повинен бути пред’явлений до виконання.

Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості повністю або частково.

Якщо заборгованість виникла у зв’язку:

      • З його тяжкою хворобою;
      • Іншою обставиною, що має істотне значення.

Допоможемо з питаннями, що виникають щодо дітей

І. Отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон.

Дозвіл потрібен лише тим дітям, які є громадянами України.

Діти віком до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків та в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини.

Коли згода батька на вивезення дитини за кордон не потрібна?

Згода не потрібна, якщо Ви пред’явите такі документи як:

1.довідка про народження дитини видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України;

  1. Довідка про наявні боргу по аліментам видана державним або приватним виконавцем.
  2. рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;
  3. судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним
  4. рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім
  5. судове рішення про позбавлення батьківських прав
  6. свідоцтво про смерть другого з батьків. 

Консультація

особиста зустріч з нашими фахівцями. Знайомство під час, якого Ви розповідаєте свою історію проблеми та надаєте необхідні документи.

Від 500 грн при подальшій взаємодії консультація безкоштовна.

Комплексні послуги

фахівець вислухавши Вас:

      • аналізує проблему;
      • визначає можливі варіанти вирішення спору;
      • сплановує дії та узгоджує з клієнтом;
      • підписує договір про надання правової допомоги, для цього необхідно надати:
      • документ, що посвідчує особу (паспорт),
      • реєстраційний номер облікової картки платника податків.
      • готує необхідні документи;
      • представляє інтереси в суді;
      • у разі необхідності оскаржує в апеляційному та касаційному порядку; надає правову допомогу на стадії виконавчого провадження

від 5 000 грн + судовий збір.

Аудит справи

навіть, якщо Ваша справа знаходиться на розгляді в суді чи вже є судове рішення або постанова виконавця – це не кінець Вашій проблемі. Наші адвокати ознайомляться з матеріалами справи та оскаржать неправомірні дії.

Аудит залежить від об’єму та може займати від 3-10 днів.

від 5 000 грн

Сімейна медіація

це спосіб мирного врегулювання конфлікту між сторонами за допомогою не зацікавленої сторони (медіатору – сімейного адвоката).

Медіація в сімейній сфері націлена на те, щоб допомогти батькам та іншим членам сім’ї дійти згоди стосовно важливих для них питань і розробити моделі їхньої подальшої взаємодії з дітьми.

Основними принципами медіації є:

      • Конфіденційність. Будь-яка інформація, звіти, документи, надані медіатору як у процесі медіації, так і під час підготовки до неї, не можуть бути розголошені. До того ж без попереднього погодження зі стороною, яка повідомила таку інформацію, медіатор не має права розкривати її іншій стороні. Таким чином, мінімізуються ризики публічного розголошення конфлікту.
      • Добровільність участі. Приймаючи рішення щодо участі у процесі медіації, під час її проведення та досягнення домовленостей з іншою стороною, а також у процесі реального виконання цих домовленостей сторони діють добровільно.
      • Незалежність та неупередженість медіатора. Медіатор не має виказувати свої думки з приводу питань чи ситуацій, що обговорюються сторонами, він не є арбітром і радником щодо рішень, які сторони конфлікту повинні прийняти самостійно.
      • Рівність сторін. Медіатор займає нейтральну позицію і створює умови, за яких сторони мають почуватися рівними перед медіатором. Саме через цей принцип, як правило, сімейна медіація проводиться одночасно двома медіаторами різної статі, щоб жодна зі сторін процесу не відчувала себе в меншості.

Переваги сімейної медіації:

      • переговори відбуваються за допомогою незалежного посередника (медіатора), який однаково уважний до кожної зі сторін та сприяє підтриманню нормальної атмосфери для подальшої конструктивної комунікації;
      • дозволяє та допомагає сторонам самостійно розробляти варіанти вирішення спору, плани на майбутнє, контролює результати переговорів, враховуючи інтереси не тільки сторін процесу, але й дітей;
      • покращує спілкування між сторонами, допомагає їм обмінюватися думками та інформацією, чути й бути почутими;
      • варіанти рішень можуть виходити за межі засобів правового захисту (наскільки вистачить фантазії у сторін та можливості це погодити), тоді як у суді це неможливо;
      • відносини припиняються менш травматично, прибирається токсичність між сторонами;
      • рішення є взаємовигідним, у виграші опиняються обидві сторони (за принципом win-win);
      • швидке досягнення результату та розв’язання спору, якщо порівнювати із судовим процесом;
      • фокусується увага на потребах дітей, їхні особисті потреби більше враховуються, ніж це відбувається під час судового розгляду, оскільки суд розглядає справу на підставі позовних вимог, за які він не може вийти;
      • допомагає встановити основу для спільного виховання дітей сторонами, а також захищає дітей від стресу та шкідливих наслідків через розлучення батьків.

Якщо у Вас залишилися питання звертайтеся до Адвокатського об’єднання «Максимальний захист» в будь-який зручний спосіб:

  • Зателефонувати за номером : 097-888-99-77
  • Звернувшись і поспілкувавшись особисто з адвокатом за адресою : місто Київ, вул . В. Сосюри 5, офіс 304
  • Написавши лист на електронну пошту : mzahyst@gmail.com
  • Знайшовши нас в Facebook : facebook.com/mzahyst